Банківські спреди на криптовалюту в РФ: чому високі комісії приречені на зниження
Запуск легальних банківських операцій із криптовалютою в Росії неминуче призведе до цінової війни. Початкові спреди будуть високими, але втримати націнку в 5–7% і більше на конкурентному ринку не вдасться жодному гравцю. Це питання часу та кількості учасників.
Ключовий фактор, який визначить кінцеву ціну для клієнта, — зовсім не апетити банку, а вартість ліквідності та готовність самого клієнта платити за регульований контур. У перші місяці банки будуть змушені закладати в ціну витрати на комплаєнс, хеджування та створення нової інфраструктури. Звідси й прогнозовані високі спреди, які на окремих продуктах можуть сягати кількох базисних пунктів.
Чому маржа стискатиметься
Однак стійкість таких націнок вкрай сумнівна. Щойно на ринок вийдуть кілька банків та інших регульованих гравців, маржа почне швидко стискатися. Ринок, а не регулятор, формуватиме підсумковий спред. Він складатиметься з глобальної ціни криптоактиву, вартості хеджування та інфраструктури, а також маржі конкретного банку. Чим більше постачальників ліквідності та вища конкуренція, тим ближчими будуть ціни до ринкових.
Центральний банк Росії регулюватиме правила доступу, склад учасників та інфраструктуру, але не встановлюватиме конкретні котирування на купівлю та продаж. Тому націнки в різних банків можуть суттєво відрізнятися, особливо на старті.
Усередині кожного банку спред залежатиме від кількості активних користувачів, обсягу реальної клієнтської ліквідності та вартості ліквідності для самого банку. Вторинні фактори, такі як юридична конструкція та інфраструктурні витрати, відійдуть на другий план.
Хто переможе в боротьбі за клієнта
У цій гонці виграє той, у кого більший бюджет на маркетинг і вища готовність ризикувати заради домінування на новому ринку. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Масовий клієнт уже не готовий платити просто за слово «банк». Із 2022 року рівень довіри до роздрібних фінансових інститутів змінився, і користувач погоджується на багато сценаріїв, окрім одного — невиправдано високої вартості послуги.
Зовсім інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщуватися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Такий клієнт обере не «сірого» бухгалтера, а російський банк, якщо той запропонує адекватні умови. Питання лише в тому, хто першим запропонує ці умови — і тут конкуренція неминуче обрушить спреди до рівня класичних валютних ринків.
Мій висновок: початкові 5–7% — це плата за ризик та інфраструктуру, але вже через рік-два ми побачимо маржу в районі 1–3% у великих гравців. Ринок неминуче прийде до рівноваги, і банки, які не оптимізують витрати заздалегідь, ризикують втратити клієнта на користь гнучкіших конкурентів.