Банківські спреди на криптовалюту в РФ: чому конкуренція обрушить маржу
Старт банківських операцій із криптовалютою в Росії ознаменується завищеними спредами — помітно вищими, ніж на класичних криптобіржах. Однак утримати націнку в 5–7% і більше на конкурентному ринку гравцям не вдасться. До такого висновку я приходжу, аналізуючи поточну структуру витрат і поведінку учасників ринку, що формується.
Ключовий фактор ціноутворення — не апетит банку до прибутку, а вартість ліквідності, готовність клієнта платити за регульований контур і різниця зі звичними фіатними каналами переказів. На старті банки будуть змушені закладати в ціну витрати на комплаєнс, хеджування та створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка легко сягне кількох базисних пунктів, а в деяких випадках — і відчутніших величин.
Чому високі спреди — тимчасове явище
Я не бачу стійких передумов для збереження спредів на рівні 5–7% і вище. Щойно на ринок вийдуть кілька банків та інших регульованих гравців, маржа почне стискатися досить швидко. Ринок, а не регулятор, визначатиме підсумковий спред. Він складатиметься з глобальної ціни криптоактиву плюс вартість ліквідності, хеджування, інфраструктури та маржі конкретного банку.
Центральний банк, судячи з усього, зосередиться на правилах доступу, складі учасників та інфраструктурі, а не на встановленні конкретних котирувань на купівлю та продаж. Це означає, що в різних банків націнка може суттєво відрізнятися — принаймні на початковому етапі.
Хто виграє в боротьбі за клієнта
Усередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної клієнтської ліквідності в стакані та вартості ліквідності для самого банку. Інфраструктурні та юридичні витрати — вторинні. Перемога дістанеться тому, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці.
Масовий клієнт за саме слово «банк» переплачувати не готовий. Із 2022 року рівень стресу роздрібної аудиторії високий: користувач згоден на багато сценаріїв, окрім одного — невиправдано високої вартості послуги. Інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщатися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — риторичне.
Мій висновок: банки, які першими вибудують надійну ліквідність і запропонують конкурентні спреди, захоплять значну частку ринку. Решті доведеться або демпінгувати, або піти в нішу преміального обслуговування. У довгостроковій перспективі маржа прагнутиме до рівнів світових криптобірж, а перевага залишиться за технологічними гравцями.