Конкуренція змусить російські банки знижувати спреди на криптовалюту
Старт банківських операцій із криптовалютою в Росії ознаменується завищеними спредами, однак утримати націнку в 5–7% і вище на конкурентному ринку не вдасться. Такий висновок напрошується після аналізу поточної кон'юнктури та поведінки гравців. Ключовим фактором, що визначає ціну для клієнта, стане не апетит банку до прибутку, а витрати на ліквідність, готовність аудиторії переплачувати за регульований контур і різниця зі звичними фіатними каналами переказів.
Чому спреди спочатку будуть високими, а потім підуть униз
На початковому етапі банки змушені закладати у вартість значні витрати: ліквідність, комплаєнс, хеджування та створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів. Однак такі цифри, як 5–7%, нежиттєздатні в довгостроковій перспективі. У міру виходу на ринок нових банків і регульованих учасників маржа почне стискатися досить швидко.
Спред, по суті, формує сам ринок, а не регулятор. Він складається з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування, інфраструктури та маржі конкретного банку. Банк Росії, як очікується, регулюватиме правила доступу, склад учасників та інфраструктуру, але не встановлюватиме фіксовані котирування на купівлю та продаж. Це означає, що націнка в різних банків може суттєво відрізнятися.
Усередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної користувацької ліквідності в стакані та вартості ліквідності для самого банку, яка знадобиться на балансах у значному обсязі. Інфраструктурні витрати та юридична конструкція — фактори вторинні, хоча й важливі.
Хто виграє конкуренцію за користувача
Перемога дістанеться тому, у кого більший бюджет на маркетинг і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Чим більше постачальників ліквідності та конкуренції між банками, тим ближчі ціни до ринкових. Механізм тут нагадує валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт за одне лише слово «банк» переплачувати зараз не готовий. Рівень стресу роздрібної аудиторії з 2022 року високий: російський користувач погоджується на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, окрім одного — невиправдано високої вартості послуги. Але заможні клієнти — інша історія. Великий капітал продовжує мігрувати між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Такому клієнту питання «свій бухгалтер чи російський банк» здається риторичним.
Мій погляд: зниження спредів до конкурентних рівнів — питання часу, але не миттєвий процес. Банки, які першими вибудують надійну інфраструктуру та запропонують чесні ціни, заберуть найбільш маржинальних клієнтів. Решті доведеться наздоганяти, і це буде дорожче, ніж увійти на ринок зараз.