Конкуренція обрушить банківські спреди на криптовалюту в Росії: прогноз аналітиків
З початком банківських операцій із криптовалютою в Росії ринкові спреди неминуче будуть вищими, ніж на класичних криптобіржах. Однак утримати націнку на рівні 5–7% і більше на конкурентному ринку не вдасться. Такий мій висновок, заснований на аналізі транзакційного банкінгу та платіжних систем: ціна для клієнта визначатиметься не стільки бажанням банку заробити, скільки реальною вартістю ліквідності, готовністю клієнта платити за регульований контур і різницею зі звичними фіатними каналами переказів.
Чому спреди спочатку будуть високими, а потім підуть униз
На старті банки будуть змушені закладати в ціну суттєві витрати: вартість ліквідності, комплаєнс, хеджування та створення нової інфраструктури. На окремих продуктах націнка може легко сягати кількох базисних пунктів. Це неминучий етап «обкатки» нової послуги.
Однак я не бачу стійких передумов для збереження спредів у 5–7% і вище. Як тільки на ринок вийдуть кілька банків та інших регульованих гравців, маржа почне стискатися досить швидко. Спред формуватиме ринок, а не регулятор. Він складеться з глобальної ціни криптоактиву плюс вартості ліквідності, хеджування, інфраструктури та маржі конкретного банку.
Банк Росії, як я вважаю, регулюватиме передусім правила доступу, склад учасників та інфраструктуру ринку, а не встановлюватиме конкретні котирування на купівлю та продаж. Тому в різних банків націнка може суттєво відрізнятися.
Усередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної користувацької ліквідності в «стакані» та вартості ліквідності для самого банку, яка знадобиться на балансах у значному обсязі. Інфраструктурні та юридичні витрати я відніс би до вторинних факторів.
Хто виграє конкуренцію за користувача
Перемога дістанеться тому, у кого більший бюджет на маркетинг і вища готовність ризикувати заради домінуючої позиції в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Чим більше постачальників ліквідності та конкуренції між банками, тим ближчі ціни будуть до ринкових. Механізм тут нагадуватиме радше валютний ринок, ніж продукт з адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт за саме слово «банк» зараз платити не готовий. Це пов’язано з рівнем стресу роздрібної аудиторії з 2022 року: російський користувач згоден на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, окрім одного — невиправдано високої вартості послуги. Інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщуватися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — питання риторичне.
Мій висновок: банківський ринок криптовалют у Росії чекає швидке охолодження маржі. Перші гравці зможуть заробити на недосвідченості аудиторії, але вже через рік-два спреди наблизяться до біржових значень. Ключовим фактором стане не регуляторика, а боротьба за ліквідність і довіру клієнта.