Новини криптоміра

Російський ринок банківських операцій із криптовалютою лише починає формуватися, і перші спреди будуть помітно вищими, ніж на класичних криптобіржах. Однак утримати націнку на рівні 5–7% і більше в умовах зростаючої конкуренції банкам навряд чи вдасться. До такого висновку я приходжу, аналізуючи поточну динаміку та експертні оцінки у сфері транзакційного банкінгу.

Ключовий фактор, що визначає ціну для клієнта, — це не стільки бажання банку заробити, скільки реальна вартість ліквідності, готовність самого клієнта переплачувати за регульований контур і різниця зі звичними фіатними каналами переказів. На старті банки будуть змушені закладати в ціну витрати на ліквідність, комплаєнс, хеджування та створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка легко може сягати кількох базисних пунктів.

Чому високі спреди — тимчасове явище

Стабільними спреди в 5–7% і вище на конкурентному ринку не будуть. У міру виходу на ринок кількох банків та інших регульованих гравців маржа почне швидко стискатися. Сам спред формує ринок, а не регулятор. Він складається з глобальної ціни криптоактиву плюс вартість ліквідності, хеджування, інфраструктури та маржі конкретного банку.

Банк Росії, як очікується, регулюватиме передусім правила доступу, склад учасників та інфраструктуру ринку, а не встановлюватиме конкретні котирування на купівлю та продаж. Тому в різних банків націнка може суттєво відрізнятися. Усередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної користувацької ліквідності в стакані та вартості ліквідності самого банку, яка знадобиться на балансах у значному обсязі. Вартість інфраструктури та юридичну конструкцію банку я відношу до вторинних факторів.

Хто виграє в боротьбі за клієнта

Перемога дістанеться тому, у кого більший бюджет на маркетинг і вища готовність ризикувати заради домінуючої позиції в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Чим більше постачальників ліквідності та конкуренції між банками, тим ближчі ціни будуть до ринкових. Механізм у цьому сенсі нагадуватиме радше валютний ринок, ніж продукт з адміністративно встановленим тарифом.

Масовий клієнт за саме слово «банк» зараз платити не готовий. Це пов’язано з рівнем стресу роздрібної аудиторії з 2022 року: російський користувач погоджується на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, окрім одного — невиправдано високої вартості послуги. Інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщуватися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — питання риторичне.

Мій висновок: ринок банківської криптовалюти в Росії чекає швидке насичення, і вже в найближчі роки ми побачимо маржу, порівнянну з позабіржовими угодами на великих майданчиках. Банки, які зроблять ставку на технологічність і швидкість, а не на монопольну націнку, займуть лідируючі позиції в цьому новому сегменті.