Конкуренція обрушить банківські спреди на криптовалюту в Росії: прогноз аналітиків
Російський банківський сектор готується до повноцінного виходу на ринок криптовалютних операцій, і стартові умови для клієнтів будуть далеко не найпривабливішими. На початковому етапі спреди виявляться помітно вищими, ніж на класичних криптобіржах, однак утримати маржу на рівні 5–7% і більше в умовах зростаючої конкуренції банкам навряд чи вдасться.
Чому спреди спочатку будуть високими, а потім підуть униз
На запуску банкам доведеться закладати в ціну суттєві витрати: вартість ліквідності, комплаєнс-процедури, хеджування ризиків та створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка легко може сягати кількох базисних пунктів. Однак, як показує аналіз ринкової динаміки, такі цифри нежиттєздатні в довгостроковій перспективі.
Щойно на ринок вийдуть кілька великих банків та інших регульованих гравців, маржа почне стискатися досить швидко. Зрештою спред сформує сам ринок, а не регулятор. Він складатиметься з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування, інфраструктурних витрат і маржі конкретного банку. Показово, що Центральний банк Росії, найімовірніше, зосередиться на регулюванні правил доступу, складу учасників та інфраструктури, а не на встановленні конкретних котирувань — тому націнка в різних банків може суттєво відрізнятися.
Усередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної клієнтської ліквідності та вартості власної ліквідності, яка знадобиться на балансі в значних обсягах. Інфраструктурні та юридичні витрати — фактори вторинні, хоча й важливі.
Хто виграє боротьбу за клієнта
Перемога в новій криптоекономіці дістанеться тим, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінуючої позиції. І йдеться тут не лише про кваліфікованих інвесторів. Чим більше постачальників ліквідності та конкуренції між банками, тим ближчі ціни будуть до ринкових. По суті, механізм нагадуватиме валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт за одне лише слово «банк» переплачувати зараз не готовий. Це пов'язано з високим рівнем стресу в роздрібному сегменті з 2022 року: російський користувач погоджується на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, крім одного — невиправдано високої вартості послуги. Інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщуватися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — риторичне.
Мій погляд: банки, які зможуть запропонувати конкурентні спреди на старті, отримають вирішальну перевагу в боротьбі за заможну аудиторію. Завищені націнки на ранньому етапі лише прискорять відтік клієнтів до нерегульованих каналів і P2P-майданчиків, де витрати вже давно мінімізовані.