Конкуренція обрушить банківські спреди на криптовалюту в Росії
Із запуском банківських операцій із криптовалютою в Росії спреди на перших порах будуть помітно вищими, ніж на класичних криптобіржах. Однак утримати націнку на рівні 5–7% і більше в умовах конкурентної боротьби банкам навряд чи вдасться. Такий мій аналіз поточної ситуації, заснований на глибокому вивченні ринкових механізмів та експертних оцінках у сфері транзакційного банкінгу.
Ключовий фактор, що визначає ціну для клієнта, — це не бажання банку заробити, а вартість ліквідності та готовність самого клієнта платити за регульований контур. Різниця зі звичними фіатними каналами переказів також відіграватиме суттєву роль у формуванні кінцевої націнки.
Чому на старті спреди будуть високими, але потім підуть униз
На початковому етапі банкам доведеться закладати в ціну витрати на ліквідність, комплаєнс, хеджування та створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка легко може сягати кількох базисних пунктів, а то й відсотків. Але я не бачу довгострокових передумов для збереження спредів на рівні 5–7% і вище.
Щойно на ринок вийдуть кілька банків та інших регульованих учасників, маржа почне стискатися досить швидко. Ринок, а не регулятор, формуватиме підсумковий спред. Він складатиметься з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування, інфраструктури та маржі конкретного банку.
Банк Росії, як я вважаю, зосередиться на регулюванні правил доступу, складу учасників та інфраструктури, але не встановлюватиме конкретні котирування на купівлю та продаж. Тому в різних банків націнка може суттєво відрізнятися — це природно для ринку, що формується.
Усередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної користувацької ліквідності в стакані та вартості ліквідності самого банку, яка знадобиться на балансах у значному обсязі. Інфраструктурні та юридичні витрати я відношу до другорядних факторів.
Хто виграє боротьбу за клієнта
Перемога дістанеться тому, у кого більший бюджет на маркетинг і вища готовність ризикувати заради домінуючої позиції в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів — масовий клієнт за саме слово «банк» зараз платити не готовий.
Із 2022 року рівень стресу в роздрібній аудиторії високий: російський користувач згоден на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, крім одного — невиправдано високої вартості послуги. А ось заможні клієнти — інша історія. Великий капітал продовжує переміщатися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — питання риторичне.
Мій висновок: банки, які першими вибудують надійну інфраструктуру та запропонують конкурентні спреди, захоплять значну частку ринку. Решті доведеться або наздоганяти, або йти в нішеві продукти. У довгостроковій перспективі виграє клієнт — ціни неминуче наблизяться до ринкових.