Банківські спреди на криптовалюту в РФ: чому високі комісії — тимчасове явище
Російський ринок банківських операцій із цифровими активами лише починає формуватися, і перші кроки кредитних організацій у цій ніші супроводжуватимуться завищеними спредами. Однак, як показує мій аналіз ринкової динаміки, утримати маржу на рівні 5–7% і вище в умовах здорової конкуренції банкам просто не вдасться. Це питання часу та кількості гравців.
Чому стартові спреди будуть високими, але недовго
На початковому етапі банки змушені закладати в ціну для клієнта не лише бажаний прибуток, а й витрати на ліквідність, хеджування, комплаєнс та створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів, що робить перші пропозиції дорогими для кінцевого користувача.
Тим не менш, я не бачу передумов для сталого збереження таких спредів. Щойно на ринок вийдуть кілька банків та інших регульованих учасників, маржа почне стискатися досить швидко. Сам спред формуватиметься ринком, а не регулятором. Його величина складеться з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування, інфраструктури та конкретної маржі самого банку.
Роль регулятора та внутрішні фактори
Банк Росії, судячи з усього, зосередиться на правилах доступу, складі учасників та інфраструктурі, а не на встановленні конкретних котирувань на купівлю та продаж. Тому націнки в різних банків можуть суттєво відрізнятися. Усередині окремої кредитної організації спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної користувацької ліквідності в стакані та вартості ліквідності, яку банку доведеться тримати на балансі. Інфраструктурні та юридичні витрати я б відніс до другорядних факторів.
Хто переможе в гонці за клієнта
Перемога дістанеться тому, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Чим більше постачальників ліквідності та конкуренції між банками, тим ближчі ціни до ринкових. Цей механізм більше нагадує валютний ринок, ніж продукт із адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт сьогодні не готовий платити просто за слово «банк». Із 2022 року рівень стресу в роздрібному сегменті високий: російський користувач погоджується на багато сценаріїв, але тільки не на невиправдано високу вартість послуги. Інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщуватися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — питання риторичне.
Мій висновок: ринок швидко знайде рівновагу, і банки, які першими запропонують чесні спреди, отримають стратегічну перевагу. Завищені комісії на старті — це лише плата за вхід, а не довгострокова модель.