Конкуренція обрушить банківські спреди на криптовалюту в Росії
Російський банківський сектор готується до виходу на ринок криптовалютних операцій, і перші кроки будуть пов'язані з високою ціною для клієнтів. Однак, як показує мій аналіз ринкової динаміки, завищені спреди на цифрові активи — явище тимчасове. Вже на старті банки будуть змушені закладати у вартість суттєві витрати, але утримати маржу на рівні 5–7% і вище в умовах реальної конкуренції їм навряд чи вдасться.
Чому спреди спочатку будуть високими, а потім підуть униз
На початковому етапі банкам потрібно буде компенсувати значні витрати: вартість ліквідності, хеджування ризиків, створення нової інфраструктури та комплаєнс-процедур. В окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів. Однак я не бачу фундаментальних передумов для збереження таких рівнів. Щойно на ринок вийдуть кілька банків та інших регульованих гравців, маржа почне стискатися з високою швидкістю.
Ключовий фактор тут — ринкове ціноутворення, а не адміністративні рішення регулятора. Підсумковий спред складатиметься з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування та інфраструктурних витрат конкретного банку. Центральний банк, найімовірніше, зосередиться на правилах доступу та складі учасників, а не на встановленні фіксованих котирувань. Тому розкид націнок між різними банками може бути значним.
Усередині кожного банку спред залежатиме від кількості активних користувачів, обсягу реальної клієнтської ліквідності та вартості фондування на балансі. Інфраструктурні та юридичні аспекти відійдуть на другий план.
Хто виграє в боротьбі за клієнта
Перемога дістанеться тому, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Чим більше постачальників ліквідності та конкуренції між банками, тим ближчими будуть ціни до ринкових. За своєю природою цей механізм нагадуватиме валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт сьогодні не готовий переплачувати лише за слово «банк». З 2022 року рівень стресу в роздрібній аудиторії високий: користувач погоджується на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, але не на невиправдано високу вартість послуги. Зовсім інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщуватися між країнами, і при середньому чеку в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — на мою думку, риторичне.
Мій висновок: банківський сектор чекає швидке стиснення маржі, і виграють ті, хто зможе запропонувати конкурентну ціну та надійність одночасно. Затримка з виходом на ринок може коштувати дорожче, ніж тимчасові збитки на старті.