Конкуренція обрушить банківські спреди на крипторинку Росії: прогноз аналітиків
З початком банківських операцій із криптовалютою в Росії ринкові спреди неминуче будуть вищими, ніж на класичних криптобіржах. Однак утримати націнку на рівні 5–7% і більше в умовах здорової конкуренції не вдасться — такий мій висновок після аналізу поточної динаміки та експертних оцінок у сфері транзакційного банкінгу.
Ключовий фактор, що визначає кінцеву ціну для клієнта, — це не стільки бажання банку заробити, скільки вартість ліквідності, готовність самого клієнта платити за регульований контур і різниця зі звичними фіатними каналами переказів. На старті банкам доведеться закладати в ціну витрати на комплаєнс, хеджування та створення нової інфраструктури — звідси й підвищені спреди на перших порах.
Чому високі спреди — тимчасове явище
Стійкі націнки в 5–7% і вище на конкурентному ринку я вважаю малоймовірними. У міру виходу на ринок кількох банків та інших регульованих гравців маржа почне стискатися досить швидко. Спред формуватиметься ринком, а не регулятором: його основа — глобальна ціна криптоактиву плюс вартість ліквідності, хеджування, інфраструктури та маржа конкретного банку.
Центральний банк Росії, судячи з усього, зосередиться на правилах доступу, складі учасників та інфраструктурі, але не диктуватиме конкретні котирування на купівлю та продаж. Тому в різних банків націнка може суттєво відрізнятися — і це нормально для ринку, що формується.
Усередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної клієнтської ліквідності в стакані та вартості ліквідності самого банку, яка знадобиться на балансах у значному обсязі. Інфраструктурні та юридичні витрати — вторинні.
Хто виграє битву за клієнта
Переможцем стане той, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Чим більше постачальників ліквідності та конкуренції між банками, тим ближчі ціни будуть до ринкових. Механізм тут нагадує валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт за саме слово «банк» зараз платити не готовий. Рівень стресу роздрібної аудиторії з 2022 року високий: російський користувач погоджується на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, але не на невиправдано високу вартість послуги. А ось заможні клієнти — інша історія. Великий капітал продовжує переміщуватися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — питання риторичне.
Мій погляд: ринок чекає швидке вирівнювання спредів до рівнів, близьких до біржових, але з премією за регульований статус. Банки, які першими побудують надійну ліквідність і зможуть запропонувати конкурентну ціну, заберуть левову частку забезпеченої аудиторії. Питання лише в тому, хто з гравців виявиться готовим до цієї гонки.