Конкуренція обрушить банківські спреди на криптовалюту в Росії
Російський банківський сектор готується до нового етапу — легальних операцій із криптовалютою. Однак перші кроки на цьому ринку будуть дорогими для клієнтів: стартові спреди виявляться помітно вищими, ніж на класичних криптобіржах. Але довго втримувати націнку в 5–7% і більше банкам навряд чи вдасться — ринкові механізми швидко розставлять усе по місцях.
Чому спреди спочатку будуть високими
На початковому етапі банкам доведеться закладати в ціну серйозні витрати: вартість ліквідності, комплаєнс-процедури, хеджування ризиків і створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів, що неминуче позначиться на кінцевому клієнті. Це природний процес — ніхто не працюватиме собі на збиток, запускаючи новий напрям із нуля.
Однак стійкою така маржа не буде. Щойно на ринок вийдуть кілька великих гравців та інші регульовані учасники, спреди почнуть стискатися з високою швидкістю. Ринок, а не регулятор, стане головним арбітром цін. Підсумкова вартість для клієнта складеться з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування, інфраструктури та конкретної маржі банку.
Роль регулятора та ринкові механізми
Банк Росії, судячи з усього, зосередиться на правилах доступу, складі учасників та інфраструктурі, але не встановлюватиме конкретні котирування на купівлю чи продаж. Це означає, що націнка в різних банків може суттєво відрізнятися. Усередині одного банку спред залежатиме від кількості активних користувачів, обсягу реальної клієнтської ліквідності та вартості ліквідності для самого банку. Інфраструктура та юридична конструкція — фактори вторинні.
Механізм ціноутворення нагадуватиме валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом. Чим більше постачальників ліквідності та вища конкуренція між банками, тим ближчі ціни будуть до ринкових. У цій гонці переможе той, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці.
Хто виграє боротьбу за клієнта
Масовий клієнт за одне лише слово «банк» переплачувати зараз не готовий. Із 2022 року рівень стресу в роздрібній аудиторії високий: користувач погоджується на багато сценаріїв, але не на невиправдано високу вартість послуги. А ось заможні клієнти — зовсім інша історія. Великий капітал продовжує мігрувати між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Питання лише в тому, кому він довірить свої гроші — власному бухгалтеру чи російському банку. Відповідь, на мою думку, очевидна.
Мій висновок: банківський сектор чекає швидке охолодження маржі, і виграють ті, хто зможе запропонувати конкурентну ціну та бездоганний сервіс уже на старті. Затримка з виходом на ринок коштуватиме дорого — клієнти не пробачать високих спредів в епоху цифрової економіки.