Конкуренція обрушить банківські спреди на криптовалюту в Росії: прогноз ринку
Вихід російських банків на ринок криптовалютних операцій ознаменується високими спредами, однак утримати націнку в 5–7% і вище на конкурентному полі їм не вдасться. Ключовим драйвером зниження стане не воля регулятора, а ринкова боротьба за клієнта.
На початковому етапі банки будуть змушені закладати в ціну значні витрати: вартість ліквідності, комплаєнс-процедури, хеджування та створення нової інфраструктури. Це неминуче призведе до того, що в окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів. Однак такі цифри нежиттєздатні в довгостроковій перспективі.
Чому спреди спочатку зростуть, а потім підуть униз
У міру виходу на ринок нових гравців — як банків, так і інших регульованих структур — маржа почне стискатися з високою швидкістю. Ринок, а не регулятор, стане головним арбітром цін. Спред формуватиметься з глобальної ціни криптоактиву та доданої вартості за ліквідність, хеджування та інфраструктуру конкретного банку.
Центральний банк Росії, судячи з усього, зосередиться на регулюванні правил доступу, складу учасників та інфраструктури, але не на встановленні конкретних котирувань. Це означає, що розбіжність націнок між різними банками може бути суттєвою, особливо на старті.
Усередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, реальної клієнтської ліквідності в стакані та вартості ліквідності для самої кредитної організації. Вторинними факторами стануть витрати на інфраструктуру та юридичну конструкцію.
Хто виграє битву за клієнта
У цій гонці переможе той, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Причому йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Чим більше постачальників ліквідності та конкуренції між банками, тим ближчі ціни до ринкових. Механізм нагадуватиме валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт поки не готовий платити лише за слово «банк». З 2022 року рівень стресу в роздрібній аудиторії високий: користувач погоджується на багато сценаріїв, щоб закрити потребу, але не на невиправдано високу вартість послуги. Зовсім інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує мігрувати між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — риторичне.
Мій висновок: банківський сектор чекає швидке насичення, і вже за рік-два ми побачимо спреди, порівнянні з великими криптобіржами. Завдання регулятора — не заважати конкуренції, а забезпечити рівні правила гри.