Конкуренція обрушить банківські спреди на криптовалюту: прогноз аналітиків
Російський ринок банківських операцій із криптовалютою лише починає формуватися, і перші кроки будуть дорогими для клієнтів. На старті спреди виявляться значно вищими, ніж на класичних криптобіржах, але втримати націнку в 5–7% і більше банкам навряд чи вдасться. Такий висновок напрошується під час аналізу ринкової динаміки та поведінки великих гравців.
Чому спреди спочатку будуть високими
На початковому етапі банкам доведеться закладати в ціну значні витрати: вартість ліквідності, комплаєнс-процедури, хеджування ризиків і створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів. Це неминуче позначиться на кінцевій ціні для клієнта.
Однак, як показує практика, стійкі спреди в 5–7% на конкурентному ринку — явище тимчасове. Щойно на ринок вийдуть кілька банків та інших регульованих учасників, маржа почне стрімко стискатися. Ринок, а не регулятор, визначатиме справедливу ціну.
Роль регулятора та ринкові механізми
Важливо розуміти: Банк Росії зосередиться на правилах доступу, складі учасників та інфраструктурі, але не встановлюватиме конкретні котирування на купівлю та продаж. Це означає, що в різних банків націнка може суттєво відрізнятися. Усередині одного банку спред залежатиме від кількості активних користувачів, обсягу реальної клієнтської ліквідності та вартості ліквідності для самого банку. Інфраструктурні та юридичні витрати відійдуть на другий план.
Механізм ціноутворення нагадуватиме валютний ринок, а не продукт із адміністративно встановленим тарифом. Чим більше постачальників ліквідності та конкуренція між банками, тим ближчими будуть ціни до ринкових.
Хто виграє битву за клієнта
Ключовий фактор успіху — маркетинговий бюджет і готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Масовий клієнт за саме слово «банк» платити не готовий. Рівень стресу в роздрібної аудиторії з 2022 року залишається високим: користувач погоджується на багато сценаріїв, але не на невиправдано високу вартість послуг.
Зовсім інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщатися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — риторичне.
Мій висновок: короткостроковий період високих спредів неминучий, але він триватиме недовго. Банки, які першими вибудують ефективну інфраструктуру та запропонують чесні ціни, захоплять значну частку ринку. Решті доведеться наздоганяти, і це буде дорого.