Новини криптоміра

Російський банківський сектор готується до впровадження операцій із криптовалютою, і перші кроки на цьому шляху будуть позначені високою вартістю послуг для клієнтів. Однак, як показують мої спостереження за ринковими циклами, ця ситуація тимчасова. Ключовим фактором, який неминуче скоригує ціноутворення, стане зростаюча конкуренція між фінансовими інститутами.

На початковому етапі банки будуть змушені закладати в спреди значні витрати, пов'язані із забезпеченням ліквідності, комплаєнс-процедурами, хеджуванням ризиків та створенням нової інфраструктури. У результаті націнка на окремі продукти може сягати кількох базисних пунктів, що суттєво перевищить показники класичних криптобірж.

Чому спреди спочатку зростуть, а потім підуть униз

Очікувати, що націнка у 5–7% і вище стане стійкою нормою на конкурентному ринку, не доводиться. У міру виходу на ринок кількох великих банків та інших регульованих гравців маржа почне стрімко стискатися. Механізм ціноутворення нагадуватиме не стільки адміністративно встановлюваний тариф, скільки живий валютний ринок, де вартість формується під впливом попиту та пропозиції.

Сам спред, за моєю оцінкою, складатиметься з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності та хеджування, а також інфраструктурних та операційних витрат конкретного банку. Регулятор в особі Банку Росії визначатиме правила доступу, склад учасників та загальну архітектуру ринку, але не втручатиметься у встановлення конкретних котирувань на купівлю та продаж. Це означає, що в різних банків націнка може суттєво відрізнятися.

Усередині одного банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної клієнтської ліквідності та вартості залучення ліквідності на власний баланс. Інфраструктурні та юридичні аспекти, хоч і важливі, відходять на другий план порівняно з цими операційними факторами.

Хто виграє в боротьбі за клієнта

Перемога в цій гонці дістанеться тим, хто зможе виділити більший бюджет на маркетинг і виявить готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів, а й про масового клієнта. Чим більше постачальників ліквідності та чим вища конкуренція між банками, тим ближчі ціни будуть до ринкових.

Масовий роздрібний клієнт, який пережив стрес-сценарії 2022 року, уже не готовий платити лише за слово «банк». Він погоджується на багато умов, щоб закрити свою потребу, але не на невиправдано високу вартість послуги. Зовсім інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує мігрувати між країнами, і при середньому чеку в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість та відсутність проблем. Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — стає риторичним.

Мій висновок: російські банки вступають у нову еру, але їхній успіх визначатиметься не гучними заявами про запуск криптопослуг, а здатністю запропонувати конкурентні ціни та бездоганний сервіс. Ті, хто зможе швидко масштабуватися та вибудувати ефективну модель ліквідності, займуть лідируючі позиції. Решті доведеться задовольнятися роллю спостерігачів на цьому ринку, що швидко змінюється.