Конкуренція змусить російські банки знизити спреди на криптовалюту
Старт банківських операцій із криптовалютою в Росії супроводжуватиметься завищеними спредами, однак утримати націнку в 5–7% і вище на конкурентному ринку не вдасться. Такий мій аналіз ринкової динаміки, заснований на оцінці експертки з транзакційного банкінгу та платежів Вікторії Гольденберг.
Ключовий фактор, який визначить ціну для клієнта, — не апетити банку до надприбутку, а вартість ліквідності, готовність клієнта платити за регульований контур і різниця зі звичними фіатними каналами переказів. На початковому етапі банки будуть змушені закладати в ціну витрати на ліквідність, комплаєнс, хеджування та створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів, що робить спреди на старті неминуче високими.
Чому спреди спочатку зростуть, а потім підуть униз
Очікувано, що перші місяці роботи банків із цифровими активами характеризуватимуться підвищеними спредами. Однак я не бачу стійких підстав для збереження націнки в 5–7% на конкурентному ринку. Щойно на ринок вийдуть кілька банків та інших регульованих учасників, маржа почне стискатися досить швидко. Ринок, а не регулятор, формуватиме підсумковий спред. Він складеться з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування, інфраструктури та маржі конкретного банку.
Центральний банк Росії, як я вважаю, зосередиться на правилах доступу, складі учасників та інфраструктурі ринку, а не на встановленні конкретних котирувань на купівлю та продаж. Тому в різних банків націнка може суттєво відрізнятися. Усередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної користувацької ліквідності в стакані та вартості ліквідності самого банку, яка знадобиться на балансах у значному обсязі. Інфраструктура та юридична конструкція — вторинні фактори.
Хто виграє в боротьбі за клієнта
Перемога дістанеться тому, у кого більший бюджет на маркетинг і вища готовність ризикувати заради домінуючої позиції в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Чим більше постачальників ліквідності та конкуренції між банками, тим ближчі ціни до ринкових. Механізм тут нагадує валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт за саме слово «банк» зараз платити не готовий. Це пов’язано з рівнем стресу роздрібної аудиторії з 2022 року: російський користувач погоджується на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, окрім одного — невиправдано високої вартості послуги. Інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщуватися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — питання риторичне.
Мій висновок: банки, які першими вибудують ефективну модель ліквідності та не зловживатимуть довірою клієнтів на старті, отримають стратегічну перевагу. Спреди в 5–7% — це тимчасове явище, і інвестори, які зараз переплачують за «регульованість», невдовзі побачать справедливі ринкові котирування.