Банківські спреди на криптовалюту в Росії: чому конкуренція неминуче обрушить маржу
Запуск банківських операцій із криптовалютою в Росії стартує із завищеними спредами, які будуть помітно вищими, ніж на класичних криптобіржах. Однак утримати націнку на рівні 5–7% і більше в умовах конкурентного ринку не вдасться. Це фундаментальний висновок, до якого я приходжу, аналізуючи структуру майбутнього ринку.
Ключовий фактор, що визначає ціну для клієнта, — це не апетит банку до прибутку, а сукупність витрат: вартість ліквідності, готовність самого клієнта платити за регульований контур і різниця зі звичними фіатними каналами переказів. На старті банкам доведеться закладати в ціну витрати на комплаєнс, хеджування та створення нової інфраструктури, що неминуче розжене маржу до кількох базисних пунктів в окремих продуктах.
Чому високі спреди — тимчасове явище
Я не бачу стійких передумов для збереження спредів у 5–7% і вище. Як тільки на ринок вийдуть кілька банків та інших регульованих гравців, маржа почне стискатися досить швидко. Ринок, а не регулятор, формуватиме підсумковий спред. Він складається з глобальної ціни криптоактиву плюс вартість ліквідності, хеджування, інфраструктури та маржі конкретного банку.
Центральний банк Росії, як я зазначаю у своїх аналітичних матеріалах, зосередиться на правилах доступу, складі учасників та інфраструктурі, але не встановлюватиме фіксовані котирування на купівлю та продаж. Тому націнка в різних банків може суттєво відрізнятися, а всередині одного банку спред залежатиме від кількості активних користувачів, обсягу реальної клієнтської ліквідності та вартості власної ліквідності, яку необхідно тримати на балансі.
Хто виграє боротьбу за клієнта
Перемога дістанеться тому, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Чим більше постачальників ліквідності та конкуренції між банками, тим ближчі ціни будуть до ринкових. Механізм тут нагадує валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт сьогодні не готовий платити лише за слово «банк». Із 2022 року рівень стресу в роздрібній аудиторії високий: російський користувач погоджується на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, окрім одного — невиправдано високої вартості послуги. Інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщуватися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — питання риторичне.
Мій висновок: ринок швидко відсіє неефективних гравців. Банки, які зможуть запропонувати конкурентну маржу за рахунок масштабування ліквідності, займуть домінуюче становище. Решті доведеться або піти в нішеві продукти для преміальних клієнтів, де готовність платити вища, або покинути ринок. Спреди в 5–7% — це не нова норма, а лише стартова точка для гонки, у якій виживуть найсильніші.