Ринкова конкуренція обрушить банківські спреди на криптовалюту в Росії
Старт банківських операцій із криптовалютою в Росії ознаменується завищеними спредами — значно вищими, ніж на класичних криптобіржах. Однак утримати націнку в 5–7% і більше на конкурентному ринку банкам не вдасться. Такий прогноз я роблю, виходячи з аналізу структури витрат і поведінки гравців у новому регуляторному середовищі.
Чому спреди спочатку будуть високими, а потім підуть униз
На початковому етапі банки змушені закладати в ціну значні операційні витрати: вартість ліквідності, комплаєнс-процедури, хеджування ризиків і створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка може легко сягати кількох базисних пунктів, що робить перші місяці роботи дорогими для клієнтів.
Тим не менш, я не бачу стійких передумов для збереження спредів на рівні 5–7% і вище. Як тільки на ринок вийдуть кілька банків та інших регульованих учасників, маржа почне стискатися досить швидко. Ключовий фактор тут — не бажання регулятора встановлювати тарифи, а природна ринкова динаміка.
Спред формуватиметься ринком, а не регулятором. Він складається з глобальної ціни криптоактиву плюс вартість ліквідності, хеджування, інфраструктури та маржі конкретного банку. Банк Росії, як очікується, зосередиться на правилах доступу, складі учасників та інфраструктурі, але не фіксуватиме котирування на купівлю та продаж. Тому націнка в різних банків може суттєво відрізнятися.
Усередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної користувацької ліквідності в стакані та вартості ліквідності самого банку, яку доведеться тримати на балансах у значному обсязі. Інфраструктурні та юридичні витрати — фактори вторинні.
Хто виграє в боротьбі за клієнта
Перемога дістанеться тому, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів, а й про масового користувача.
Чим більше постачальників ліквідності та конкуренції між банками, тим ближчі ціни будуть до ринкових. Механізм тут нагадує валютний ринок, а не продукт із адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт зараз не готовий платити просто за слово «банк». Це пов’язано з високим рівнем стресу роздрібної аудиторії з 2022 року: російський користувач погоджується на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, окрім одного — невиправдано високої вартості послуги.
Зовсім інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщуватися між країнами, і при середньому чеку в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Такий клієнт обере не власного бухгалтера, а російський банк — це питання риторичне.
Мій висновок: короткостроковий період високих спредів неминучий, але він триватиме недовго. Банки, які першими побудують ефективну інфраструктуру та запропонують конкурентні ціни, захоплять основну частку ринку. Іншим доведеться або знижувати маржу, або йти в нішеві продукти для преміальних клієнтів.