Конкуренція обрушить банківські спреди на криптовалюту в Росії: прогноз експерта
Старт банківських операцій із криптовалютою в Росії ознаменується завищеними спредами, які будуть значно вищими, ніж на класичних криптобіржах. Однак, як показують базові закони ринкової економіки, утримати націнку в 5–7% і більше на конкурентному полі не вдасться. До такого висновку я приходжу, аналізуючи поточну динаміку та структуру ринку, що формується.
Ключовий фактор, який визначить кінцеву ціну для клієнта, — це не апетит банку до надприбутку, а реальна вартість ліквідності, готовність самого клієнта платити за регульований контур і різниця зі звичними фіатними каналами переказів. Банки змушені будуть закладати в ціну витрати на комплаєнс, хеджування та створення нової інфраструктури, що на старті неминуче розжене маржу до кількох базисних пунктів.
Чому високі спреди — тимчасове явище
На початковому етапі банкам знадобиться компенсувати значні витрати на ліквідність і юридичний супровід. Однак я не бачу стійких передумов для збереження спредів на рівні 5–7% і вище. Як тільки на ринок вийдуть кілька великих гравців та інших регульованих учасників, маржа почне стискатися досить швидко. Ринок, а не регулятор, диктуватиме умови: підсумковий спред складеться з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування та маржі конкретного банку.
Банк Росії, судячи з усього, зосередиться на регулюванні правил доступу, складу учасників та інфраструктури, а не на встановленні конкретних котирувань на купівлю та продаж. Це означає, що націнка в різних банків може суттєво відрізнятися, створюючи родючий ґрунт для арбітражу та конкуренції.
Хто виграє гонку за клієнта
У цьому протистоянні перемога дістанеться тому, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Чим більше постачальників ліквідності та чим гостріша конкуренція між банками, тим ближчі ціни будуть до ринкових. Механізм тут нагадує валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт сьогодні не готовий платити лише за слово «банк». З 2022 року рівень стресу в роздрібній аудиторії високий: російський користувач погоджується на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, окрім одного — невиправдано високої вартості послуги. А ось заможні клієнти — зовсім інша історія. Великий капітал продовжує мігрувати між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — я вважаю риторичним.
Мій висновок: банківські спреди на криптовалюту в Росії — це тимчасовий феномен «першопрохідців». Ринок неминуче прийде до конкурентних значень, і банки, які не зможуть оптимізувати витрати на ліквідність, опиняться в аутсайдерах у боротьбі за найцінніших клієнтів.