Новини криптоміра

З початком банківських операцій із криптовалютою в Росії спреди на перших порах будуть помітно вищими, ніж на класичних криптобіржах. Однак утримати націнку в 5–7% і більше на конкурентному ринку не вдасться. Такий мій прогноз, заснований на аналізі транзакційного банкінгу та платіжних трендів.

Ключовий фактор, що визначає ціну для клієнта, — не жадібність банку, а витрати на ліквідність, готовність користувача платити за регульований контур і різниця з вартістю звичних фіатних переказів. На старті банкам доведеться закладати в ціну витрати на комплаєнс, хеджування та створення нової інфраструктури, що легко може додати до спреду кілька базисних пунктів.

Чому спреди спочатку будуть високими, а потім підуть униз

У момент запуску завищені спреди неминучі: банки повинні окупити інвестиції в ліквідність і юридичну конструкцію. Але я не вважаю стійким утримання маржі на рівні 5–7% і вище. Як тільки на ринок вийдуть кілька банків та інших регульованих гравців, маржа почне стискатися досить швидко. Спред у кінцевому підсумку формує ринок, а не регулятор: він складається з глобальної ціни активу, вартості ліквідності, хеджування та маржі конкретного банку.

Банк Росії, як я розумію, регулюватиме передусім правила доступу, склад учасників та інфраструктуру, але не встановлюватиме котирування на купівлю та продаж. Тому в різних банків націнка може суттєво відрізнятися. Усередині одного банку спред залежатиме від кількості активних користувачів, обсягу реальної клієнтської ліквідності та вартості власної ліквідності, яку доведеться тримати на балансах у значному обсязі. Інфраструктурні та юридичні витрати — фактор вторинний.

Хто виграє конкуренцію за користувача

Перемога дістанеться тому, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Чим більше постачальників ліквідності та конкуренції між банками, тим ближчі ціни до ринкових. Механізм тут нагадує валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом.

Масовий клієнт за саме слово «банк» переплачувати зараз не готовий. Із 2022 року рівень стресу в роздрібній аудиторії високий: російський користувач згоден на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, але не на невиправдано високу вартість послуги. Інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщатися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — риторичне.

Мій висновок: ринок швидко прийде до рівноваги, і банки, які не зможуть запропонувати конкурентні спреди, втратять як масову, так і преміальну аудиторію. Стійку перевагу отримають ті, хто інвестує в ліквідність і клієнтський досвід, а не в короткострокову маржу.