Конкуренція обрушить банківські спреди на крипторинку Росії
Вихід російських банків на ринок криптовалютних операцій ознаменується високими спредами, однак утримати маржу на рівні 5–7% і вище в умовах конкурентної боротьби їм навряд чи вдасться. Такий мій аналіз поточної динаміки: на старті банки будуть змушені закладати в ціну значні витрати, але ринкові механізми швидко скоригують ситуацію.
Ключовий фактор, що визначає вартість для клієнта, — це не апетити банку, а реальна ціна ліквідності, готовність користувача платити за регульований контур і різниця зі звичними фіатними каналами переказів. У момент запуску спреди будуть завищені: фінансовим інститутам необхідно компенсувати витрати на комплаєнс, хеджування та створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів.
Чому високі спреди — тимчасове явище
Однак стійкість таких цифр, як 5–7%, викликає в мене серйозні сумніви. Щойно на ринок вийдуть кілька банків та інших регульованих гравців, маржа почне стискатися стрімкими темпами. Спред — це похідна від ринкової кон'юнктури, а не від волі регулятора. Він складається з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування та інфраструктурних витрат конкретного банку.
При цьому Банк Росії, судячи з усього, зосередиться на регулюванні правил доступу, складу учасників та інфраструктури, а не на директивному встановленні котирувань. Це означає, що в різних банків націнка може суттєво відрізнятися, що створить підґрунтя для здорової конкуренції.
Хто виграє битву за клієнта
У цій боротьбі перемога дістанеться тим, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Масовий клієнт сьогодні не готовий платити лише за слово «банк» — рівень стресу в роздрібній аудиторії з 2022 року надто високий. Користувач погоджується на багато сценаріїв, але не на невиправдано дорогу послугу.
Зовсім інша ситуація у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує мігрувати між юрисдикціями, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — риторичне.
Мій висновок: механізм ціноутворення на банківському крипторинку нагадуватиме валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом. Чим більше постачальників ліквідності та банків-конкурентів, тим ближчі ціни до ринкових. Інвесторам і користувачам варто готуватися до періоду волатильних спредів, який зміниться їхнім неминучим зниженням.