Новини криптоміра

Російський банківський сектор готується до виходу на ринок криптовалютних операцій, і, за моїми оцінками, перші кроки супроводжуватимуться завищеними спредами. Однак це тимчасове явище: щойно на ринок вийдуть кілька великих гравців, маржа почне стрімко танути. Утримати націнку в 5–7% і більше в умовах реальної конкуренції просто не вдасться.

Чому стартові спреди будуть високими

На початковому етапі банки змушені закладати в ціну значні витрати: вартість ліквідності, комплаєнс-процедури, хеджування ризиків та створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів. Це неминуча плата за вихід у новий, ще не налагоджений сегмент.

Однак я не бачу фундаментальних передумов для збереження таких рівнів. Ринок, а не регулятор, визначатиме кінцеву ціну для клієнта. Спред складатиметься з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування, інфраструктурних витрат та маржі конкретного банку. З появою нових учасників, включно з небанківськими регульованими гравцями, маржа стискатиметься досить швидко.

Роль регулятора та ринкові механізми

Банк Росії, судячи з усього, зосередиться на правилах доступу, складі учасників та інфраструктурі, а не на встановленні конкретних котирувань. Це означає, що націнки в різних банків можуть суттєво відрізнятися. Усередині одного банку спред залежатиме від кількості активних користувачів, обсягу реальної клієнтської ліквідності та вартості ліквідності на балансі. Інфраструктурні та юридичні витрати — фактори другого порядку.

Механізм ціноутворення нагадуватиме валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом. Чим більше постачальників ліквідності та вища конкуренція, тим ближчі ціни до ринкових. Це природний процес, який ми вже спостерігали в інших сегментах фінансового ринку.

Хто виграє в боротьбі за клієнта

Масовий клієнт сьогодні не готовий платити просто за слово «банк». Рівень стресу роздрібної аудиторії з 2022 року залишається високим: російський користувач погоджується на багато сценаріїв, але не на невиправдано високу вартість послуги. Інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує мігрувати між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість та відсутність проблем. Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — риторичне.

Мій висновок: банки, які першими вибудують ефективну інфраструктуру та запропонують конкурентні умови, захоплять домінуючу частку ринку. Решті доведеться або знижувати маржу до рівня, близького до нуля, або піти з цього напрямку. Спреди в 5–7% — це тимчасова аномалія, яка зникне протягом перших кількох кварталів активної конкуренції.