Конкуренція змусить російські банки знизити спреди на криптовалюту
Запуск банківських операцій із криптовалютою в Росії неминуче розпочнеться із завищених спредів, однак утримати націнку на рівні 5–7% і вище в умовах конкурентної боротьби не вдасться. Такий мій аналіз поточної ситуації, що ґрунтується на оцінках експертки з транзакційного банкінгу та платежів Вікторії Гольденберг.
Чому спреди спочатку будуть високими, а потім підуть униз
На старті банки будуть змушені закладати в ціну значні витрати: вартість ліквідності, комплаєнс-процедури, хеджування ризиків і створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів, що зробить перші пропозиції дорогими для клієнтів.
Однак я не бачу довгострокової стійкості таких спредів. Щойно на ринок вийдуть кілька банків та інших регульованих гравців, маржа почне стрімко стискатися. Ринок, а не регулятор, визначатиме кінцеву ціну. Вона складатиметься з глобального курсу криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування, інфраструктурних витрат і маржі конкретного банку.
Важливо розуміти: Банк Росії зосередиться на правилах доступу, складі учасників та інфраструктурі, але не фіксуватиме котирування на купівлю чи продаж. Тому націнка в різних банків може суттєво відрізнятися, особливо на початковому етапі.
Хто виграє в гонці за клієнта
Усередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів, обсягу реальної клієнтської ліквідності в стакані та вартості ліквідності, яку банку доведеться тримати на балансі. Інфраструктурні та юридичні витрати — вторинні, хоча й впливають на підсумкову ціну.
Ключовий фактор успіху — маркетинговий бюджет і готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Чим більше постачальників ліквідності та вища конкуренція між банками, тим ближчі ціни до ринкових. Цей механізм нагадує валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт сьогодні не готовий переплачувати просто за слово «банк». Із 2022 року рівень стресу в роздрібному сегменті високий: російський користувач погоджується на багато сценаріїв, аби лише закрити свою потребу, але тільки не на невиправдано дорогу послугу.
Інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує мігрувати між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — риторичне.
Мій висновок: банки, які першими вибудують надійну ліквідність і не жадібнуватимуть на спредах, захоплять лояльну аудиторію. Решті доведеться наздоганяти, знижуючи маржу до ринкових рівнів. Ринок сам розставить пріоритети, і в цій гонці перемога дістанеться найгнучкішим.