ЦБ посилює контроль: за приховування ризиків криптовалют під час продажу будуть застосовані санкції
Банк Росії оголосив про запровадження обов'язкового моніторингу за практиками місселінгу під час продажу цифрових валют та інших криптоінструментів. Регулятор має намір жорстко припиняти випадки, коли фінансові організації реалізують один продукт під виглядом іншого або замовчують ключові властивості активу. Йдеться про пряму відповідальність за недобросовісне інформування клієнтів.
З 1 вересня, коли цифрові валюти стануть доступними широкій роздрібній торгівлі через ліцензованих посередників, якість роз'яснювальної роботи з покупцями вийде на перший план. Як я зазначаю у своєму аналізі, це логічне продовження курсу на інституціоналізацію ринку: формальні бар'єри, такі як тестування та ліміти, не працюють без контролю за поведінкою самих продавців.
Що саме перевірятиме регулятор
Нагляд стане обов'язковим, оскільки регулювання цифрових валют у країні лише формується. Особливий акцент на першому етапі робиться на тому, наскільки чесно та повно фінансові організації розкривають ризики, а не лише потенційну дохідність. Регулятор уже заклав у правила фільтри: продаж криптоактивів некваліфікованим інвесторам супроводжуватиметься обов'язковим тестуванням та обмеженнями за сумою залежно від рівня ризику.
Однак тестування та ліміти знімають лише частину ризиків на вході. Вони не гарантують, що покупцю під час продажу розкажуть усю правду. Саме тому ЦБ додає до формальних бар'єрів власний нагляд за поведінкою продавців. За порушення будуть покарання, хоча, як підкреслюють у відомстві, є надія, що до цього не дійде.
Контекст нового регулювання
Нагадаю, що в серпні було підписано закон, який вперше комплексно регулює обіг цифрових валют та цифрових прав. Документ встановлює правила для криптобірж, депозитаріїв та інших учасників ринку. Для некваліфікованих інвесторів встановлено ліміт у 300 000 рублів на рік на купівлю активів через одного посередника. При цьому, як зазначають експерти, розподіл угод між різними ліцензованими майданчиками залишається легальним способом обійти цей поріг.
Сам закон експерти називають інституціоналізацією ринку, а не його легалізацією у споживчому сенсі. Підзаконні акти ЦБ — критерії тестування, порядок реєстру, вимоги до депозитаріїв — визначатимуть реальну жорсткість правил сильніше, ніж сам текст закону.
Мій погляд: ініціатива ЦБ — це важливий крок до цивілізованого ринку, але ключова інтрига в тому, як регулятор тлумачитиме «якісне інформування». Якщо підхід буде формальним, ми побачимо зростання сірих схем. Якщо ж ЦБ проявить гнучкість, це стане прецедентом для інших юрисдикцій, які спостерігають за російським експериментом із цифровими активами.