«Слоп-поп»: Pitchfork розгромив ІІ-альбом Tyga, поставивши нульову оцінку
Музична індустрія продовжує лихоманити від впровадження штучного інтелекту, і свіжий приклад — дев'ятий студійний альбом Tyga під псевдонімом $TARFACE. Реліз, що вийшов 31 липня, отримав безпрецедентно низьку оцінку від авторитетного видання Pitchfork — 0 балів з 10. Востаннє такий «почесний» результат фіксувався у 2007 році, коли редакція розгромила збірку This Is Next.
Концептуальна робота, натхненна культовим фільмом «Обличчя зі шрамом» 1983 року та естетикою 1980-х, включає 10 треків у жанрах синті-поп, фанк і R&B. Сам репер у день релізу розповідав про роботу на аналоговому обладнанні тієї епохи, наголошуючи, що навіть зведення велося на старому залізі. Однак уже за тиждень Tyga зізнався у використанні ШІ, порівнявши технологію з автотюном. Частина вокальних партій, за його словами, була створена за допомогою сервісу Suno.
«Ми точно використовували ШІ як інструмент. Знаю, люди розлютяться через ці слова, але технології рухаються саме туди», — заявив репер.
Критик Pitchfork Дрю Міллард у своїй рецензії охрестив платівку «слоп-попом» (від англ. slop — «помої»). Він провів експеримент: ввів у безкоштовний генератор Treblo теги з ім'ям Tyga та жанрами 1980-х, і сервіс видав трек, що звучить практично ідентично $TARFACE. При цьому Міллард зауважив, що не стверджує про повну генерацію альбому, але явно натякає на шаблонність і відсутність художньої цінності.
Хвиля критики продовжилася 14 серпня, коли відомий музичний оглядач Ентоні Фантано випустив відеорозбір роботи. Замість традиційної оцінки він поставив позначку «не музика», що стало символічним вироком для релізу.
Цей випадок — яскрава ілюстрація зростаючої напруги навколо ШІ в креативних індустріях. За даними мого моніторингу, ще у квітні французький стрімінговий сервіс Deezer повідомляв, що ШІ-треки становлять 44% усіх нових щоденних завантажень. Цифра колосальна, і вона лише зростатиме.
Мій професійний коментар: Ситуація з $TARFACE — це не просто провал одного релізу, а маркер системної кризи. Ринок наповнюється контентом, де технологія підміняє творчість, а артисти намагаються мімікрувати під тренди, забуваючи про суть музики. Поки індустрія не виробить чіткі етичні та юридичні рамки для ШІ, подібні «слоп-поп» експерименти лише посилюватимуть недовіру аудиторії та провокуватимуть жорсткі оцінки критиків. Питання не в тому, чи можна використовувати ШІ, а в тому, де проходить межа між інструментом і підміною таланту.