Російський ринок штучного інтелекту стоїть на порозі тектонічних змін. Йдеться не просто про технічний регламент, а про запровадження принципово нового фільтра: розробники, які претендують на статус «суверенної» або «національної» моделі, повинні будуть довести відповідність своїх алгоритмів не лише букві закону, а й певним «традиційним духовно-моральним цінностям». Обговорення цієї схеми відбувалося наприкінці липня — на початку серпня на майданчику АНО «Цифрова економіка».

Формально рамковий закон про ШІ набув чинності 26 липня, однак він лише задає контури. Ключові правила гри будуть визначені підзаконними актами, і саме навколо них зараз розгортається основна боротьба. Мій аналіз показує: ми спостерігаємо спробу держави створити прецедент, коли відповідність ідеологічним настановам стає обов'язковою умовою для допуску до значних бюджетних коштів і держпідтримки.

Як буде влаштована екзаменація алгоритмів

Механіка перевірки виглядає наступним чином. Розробник подає заявку до акредитованої випробувальної лабораторії, надаючи опис архітектури та відомості про механізми фільтрації запитів. Лабораторія, своєю чергою, проводить експертизу: проганяє модель через набори тестів (бенчмарки) та перевіряє її на стійкість до промпт-ін'єкцій — спроб обійти внутрішні обмеження через шкідливі інструкції у вхідних даних.

Після цього висновок надсилається до урядової комісії з цифровізації. Позитивний вердикт відкриває доступ до преференцій у держзакупівлях. Примітно, що перевіряти планують не всі моделі, а лише ті, що претендують на високий статус. Першими сферами впровадження стануть освіта та держпослуги.

Хто буде виносити вирок

Тут криється головна інтрига. Замість єдиного призначеного регулятора, експертизу зможуть проводити одразу кілька лабораторій, які пройшли перевірку в держоргану. Схема двоступенева: спочатку розробник сам тестує модель за загальною ризик-орієнтованою методикою, а потім акредитована лабораторія оцінює ці висновки та може вибірково перевірити стійкість системи. Останнє слово залишиться за Мінцифри, а питання безпеки для держсистем контролюватимуть ФСБ та ФСТЕК.

Опитані мною учасники ринку сходяться на думці, що головний ризик — «оціночність» критеріїв, що створює підґрунтя для вибіркового застосування. Бізнес-архітектор екосистеми «Авандок» Олексій Борщов справедливо зазначає: такі категорії, як громадянськість чи історична пам'ять, не переводяться напряму в технічне завдання. Єдиний можливий спільний знаменник — процедурний: єдиний формат звітів, набір провокаційних запитів і відтворюваність результату.

Як потенційний оператор перевірок розглядається Інститут системного програмування РАН. Однак пакет підзаконних актів ще проходить міжвідомче узгодження, і говорити про остаточну конструкцію передчасно.

Моя експертна оцінка: Запровадження «духовної цензури» для ШІ — це двоїстий сигнал для ринку. З одного боку, формалізація процедури та акредитація лабораторій — крок до зрілості галузі. З іншого, розмиті формулювання створюють ризик перетворення сертифікації на інструмент адміністративного тиску. Інвесторам і розробникам варто уважно стежити за фінальною редакцією постанови: від того, наскільки прозорими будуть бенчмарки та апеляційні механізми, залежить, чи стане ця система стимулом для розвитку чи новим бар'єром для інновацій.