Український регулятор в особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) в особі її голови Олексія Семенюка в середині серпня представив ключовий тезис щодо майбутнього криптоіндустрії в країні. Баланс між захистом інвесторів та збереженням привабливості юрисдикції для бізнесу — ось головний виклик, який належить вирішити законодавцям. Ринок уже сформувався та активно функціонує, тому питання не в його існуванні, а в тому, де юридично зареєстровані компанії, куди йдуть податки та наскільки надійно захищені пересічні користувачі.

Цифри, які говорять самі за себе

Як обґрунтування такої позиції Семенюк навів дані глобального індексу прийняття криптовалют від Chainalysis за минулий рік. Україна посіла восьме місце в загальному рейтингу, однак після коригування на чисельність населення країна вийшла на перше місце. Обсяг отриманих цифрових активів за період з липня 2024 по червень 2025 року оцінюється в $206,3 млрд — показник зріс на 52% за рік. Це не просто статистика, а прямий доказ того, що криптовалюти стали невід'ємною частиною економічної активності громадян.

Легалізація, за задумом регулятора, має дати українцям доступ до послуг авторизованих провайдерів, а компаніям — можливість працювати всередині країни за прозорими та зрозумілими правилами. Йдеться про купівлю, продаж, обмін, зберігання та стейкінг. Для звичайної людини результат реформи має бути вимірюваним: вона повинна знати, хто надає послугу, чи авторизована компанія, яких правил вона дотримується та куди звертатися в разі порушення прав.

Токенізація як стратегічний вектор

Окремо Семенюк виділив токенізацію реальних активів (RWA). На його думку, технологія розподіленого реєстру відкриває шлях до створення принципово нових інвестиційних продуктів та моделей залучення капіталу. Це вже не просто легалізація криптовалют, а спроба об'єднати віртуальні активи з традиційним фінансовим ринком. Однак залишається невирішеною проблема взаємодії криптокомпаній з банками та платіжною інфраструктурою — ухвалення закону саме по собі її не усуне, але без правового статусу ринку повноцінна співпраця неможлива в принципі.

Ключова дилема, яку окреслив голова НКЦПФР, — пошук золотої середини. Надмірна м'якість створює ризики для людей, а надлишкове регулювання виштовхує бізнес за кордон. Нагадаю, що у вересні поточного року Верховна Рада вже схвалила в першому читанні законопроєкт № 10225-д «Про ринки віртуальних активів», який має визначити статус та порядок оподаткування криптоактивів.

Мій аналіз: Показово, що Україна, яка демонструє одні з найвищих темпів прийняття криптовалют у світі, стикається з класичною проблемою перехідного періоду. Досвід інших юрисдикцій показує: якщо регулювання буде надто жорстким, обіг просто піде в сіру зону, а податкові надходження залишаться лише теорією. Баланс, про який говорить Семенюк, — це не просто красива фраза, а умова виживання легального крипторинку в країні.