Український крипторинок стоїть на порозі доленосних рішень, і від того, як будуть вибудовані нові правила, залежить, чи залишиться країна серед світових лідерів за використанням цифрових активів, чи розгубить свій потенціал. Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Олексій Семенюк днями окреслив ключові пріоритети: регулювання має захищати користувачів, але не перетворюватися на зашморг для бізнесу, який сьогодні активно працює в країні.
«Ринок існує, українці ним користуються, бізнес створює продукти. Питання в іншому: де юридично перебуває цей бізнес, де він сплачує податки і наскільки захищений український користувач. Саме на це має відповісти законодавство», — наголосив він.
Цифри говорять самі за себе. Згідно з глобальним індексом прийняття криптовалют від Chainalysis, Україна посідає восьме місце у світі, а після коригування на чисельність населення — перше. За період з липня 2024 по червень 2025 року обсяг отриманих у країні цифрових активів досяг $206,3 млрд, показавши зростання на 52% за рік. Це не просто статистика — це сигнал про те, що українці вже глибоко інтегровані в криптоекономіку, і ігнорувати цей факт неможливо.
На думку Семенюка, легалізація має дати користувачам доступ до авторизованих провайдерів, а компаніям — можливість працювати за прозорими правилами. Йдеться про купівлю, продаж, обмін, зберігання та стейкінг криптовалют. Для звичайної людини результат реформи має бути відчутним: вона повинна знати, хто надає послугу, чи авторизована компанія, і куди звертатися в разі порушення прав.
Окремий акцент — на токенізації реальних активів (RWA). Технологія розподіленого реєстру відкриває шлях до створення нових інвестиційних продуктів і моделей залучення капіталу. Як зазначив голова НКЦПФР, стратегічна мета виходить далеко за межі простої легалізації криптовалют: йдеться про злиття віртуальних активів із традиційним фінансовим ринком.
Однак залишається і системна проблема — взаємодія криптокомпаній із банками та платіжною інфраструктурою. Ухвалення закону саме по собі не вирішить це питання, але без правового статусу ринку повноцінне партнерство просто неможливе. Семенюк закликав знайти баланс між захистом користувачів і конкурентоспроможністю української юрисдикції, застерігаючи від надмірного регулювання, яке виштовхує бізнес за кордон.
«Надмірна м'якість створює ризики для людей. Надмірне регулювання виштовхує бізнес за кордон. Нам потрібен ринок, на якому можна легально працювати, інвестувати, запускати продукти — і водночас бути захищеним», — підсумував він.
Нагадаю, що Верховна Рада у вересні 2025 року вже схвалила в першому читанні законопроєкт № 10225-д «Про ринки віртуальних активів», який має визначити статус і оподаткування криптоактивів. Це важливий крок, але головні випробування попереду.
Мій аналіз: Україна перебуває в унікальній позиції — у неї є реальний користувацький попит і технологічний потенціал, але немає чітких правил гри. Якщо законопроєкт буде доопрацьовано з урахуванням інтересів бізнесу, країна може стати регіональним хабом для криптоінновацій. В іншому разі ми ризикуємо спостерігати за відтоком талановитих команд у більш дружні юрисдикції, що стане невідновною втратою для економіки.