Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Олексій Семенюк 13 серпня представив своє бачення майбутнього регулювання криптовалютного ринку. Ключовий тезис — законодавство має забезпечувати захист користувачів, але не перетворюватися на бар'єр для легального бізнесу.

«Ринок уже існує: українці активно використовують криптоактиви, а компанії створюють продукти. Головне питання — де юридично зареєстрований цей бізнес, у якій юрисдикції він сплачує податки та наскільки захищений кінцевий користувач. Саме ці аспекти має врегулювати законодавство», — наголосив Семенюк.

Цифри, які говорять самі за себе

Як аргумент голова регулятора навів дані глобального індексу прийняття криптовалют від Chainalysis за минулий рік. Україна посіла восьме місце в загальному рейтингу та перше — після коригування на чисельність населення. За період з липня 2024 по червень 2025 року обсяг отриманих у країні цифрових активів становив $206,3 млрд, продемонструвавши зростання на 52% рік до року.

Семенюк наполягає: легалізація має дати українцям доступ до послуг авторизованих провайдерів — чи то купівля, продаж, обмін, зберігання або стейкінг. «Для людини результат реформи має бути конкретним: вона повинна знати, хто надає послугу, чи авторизована компанія, які правила вона зобов'язана дотримуватися і куди звертатися в разі порушення прав», — пояснив він.

Токенізація як стратегічний вектор

Окремо голова НКЦПФР виділив токенізацію реальних активів (RWA). На його думку, технологія розподіленого реєстру відкриває можливості для створення нових інвестиційних інструментів та моделей залучення капіталу. «Стратегічна мета ширша, ніж просто легалізація криптовалют. Ми говоримо про конвергенцію віртуальних активів із традиційним фінансовим ринком», — заявив він.

Серед невирішених проблем Семенюк назвав взаємодію криптокомпаній із банками та платіжною інфраструктурою. Ухвалення закону саме по собі не усуне цей розрив, але без правового статусу ринку повноцінна співпраця неможлива.

Баланс як головний виклик

«Надмірна м'якість створює ризики для людей, а надмірне регулювання виштовхує бізнес за кордон. Нам потрібен ринок, де можна легально працювати, інвестувати та запускати продукти, зберігаючи захист», — підсумував він.

Нагадаю, що у вересні 2025 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 10225-д «Про ринки віртуальних активів», який визначить статус та оподаткування криптоактивів у країні.

Мій коментар: Позиція Семенюка відображає глобальний тренд — регулятори починають усвідомлювати, що надмірний тиск лише стимулює відтік інноваційного бізнесу в більш дружні юрисдикції. Для України, де криптоіндустрія історично сильна, критично важливо знайти ту золоту середину, яка дозволить зберегти лідерство, не жертвуючи захистом інвесторів. Однак на практиці баланс між цими цілями — одне з найскладніших завдань для будь-якого законодавця.