Український регулятор в особі голови НКЦПФР Олексія Семенюка окреслив ключовий вектор розвитку національного крипторинку: легалізація не має перетворитися на бюрократичний бар'єр, який змусить індустрію мігрувати до більш дружніх юрисдикцій. У своїй заяві від 13 серпня він наголосив, що першочергове завдання законодавства — знайти тонкий баланс між захистом прав користувачів і збереженням економічної привабливості для бізнесу.
«Ринок існує, українці ним користуються, бізнес створює продукти. Питання в іншому: де юридично перебуває цей бізнес, де він сплачує податки і наскільки захищений український користувач. Саме на це має відповісти законодавство».
Мій аналіз ситуації показує, що Україна справді перебуває в унікальному становищі. Згідно з даними глобального індексу прийняття криптовалют Chainalysis за минулий рік, країна посіла восьме місце в загальному рейтингу, а після коригування на чисельність населення — перше. Це не випадковість, а закономірний результат високої технологічної грамотності населення та активного використання цифрових активів у повсякденному житті.
Цифри вражають: за період із липня 2024 по червень 2025 року обсяг отриманих в Україні цифрових активів сягнув $206,3 млрд, продемонструвавши річне зростання на 52%. Така динаміка — сигнал для регулятора, що ринок зрілий і потребує цивілізованих правил гри, а не заборонних заходів.
Семенюк слушно зазначає, що легалізація має відкрити українцям доступ до послуг авторизованих провайдерів, які працюють за прозорими правилами. Йдеться про купівлю, продаж, обмін криптовалют, а також зберігання та стейкінг. Для кінцевого користувача результат реформи має бути гранично конкретним: чітке розуміння того, хто надає послугу, наскільки ця компанія авторизована і куди звертатися в разі порушення прав.
Окремої уваги заслуговує амбітне завдання з токенізації реальних активів (RWA). Технологія розподіленого реєстру відкриває можливості для створення інноваційних інвестиційних продуктів і нових моделей залучення капіталу. Як наголосив голова НКЦПФР, стратегічна мета значно ширша за просту легалізацію криптовалют — це інтеграція віртуальних активів із традиційним фінансовим ринком.
Ключовою проблемою залишається взаємодія криптокомпаній із банківською та платіжною інфраструктурою. Ухвалення закону саме по собі не вирішить це питання, але без правового статусу ринку повноцінна співпраця неможлива. Семенюк закликав уникати двох крайнощів: надмірної м'якості, що створює ризики для користувачів, і надлишкового регулювання, яке виштовхує бізнес за кордон.
Нагадаю, що у вересні 2025 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 10225-д «Про ринки віртуальних активів», який має визначити правовий статус і порядок оподаткування криптоактивів у країні.
Експертний коментар: На мою думку, український підхід заслуговує на увагу як приклад прагматичного регулювання. Однак ключовим випробуванням стане не сам закон, а його правозастосовна практика — чи зможе банківська система адаптуватися до нових реалій швидше, ніж бізнес знайде комфортніші юрисдикції. Час тут відіграє вирішальну роль.