До Державної Думи внесено законопроєкт, який кардинально змінює підхід до покарання за злочини з використанням штучного інтелекту та дипфейків. Документ уже опубліковано в системі забезпечення законодавчої діяльності, і його положення безпосередньо стосуються статті 63 КК РФ — переліку обставин, що обтяжують провину.
Йдеться про принципово важливий крок: автори ініціативи пропонують офіційно визнати застосування ШІ для створення відеозаписів, аудіофайлів, зображень та інших матеріалів, що імітують дії, зовнішність або висловлювання конкретної людини, обтяжуючим фактором. Більше того, під дію поправок потрапляє і генерація образів неіснуючих людей — так званих «цифрових фантомів», які все частіше використовуються в шахрайських схемах.
Що саме змінюється
Стаття 63 КК РФ — це фундамент, на якому суди будують логіку посилення вироків. Доповнення цього переліку означає, що використання нейромереж для підробки голосу або обличчя стане самостійною підставою для суворішого покарання. Це не просто технічне виправлення, а сигнал: держава нарешті визнає, що ШІ — не нейтральний інструмент, а потужна зброя в руках зловмисників.
Особливо показово, що ініціатива розглядається у зв'язці з нещодавно підписаним законом про розвиток ШІ-технологій. Наприкінці липня президент затвердив документ, який не лише визначає базові поняття та принципи регулювання галузі, а й вводить обов'язкове маркування контенту, створеного нейромережами. Логіка простежується чітка: спочатку зобов'язати позначати згенеровані матеріали, а потім — посилювати відповідальність за їхнє зловмисне використання.
Контекст: ринок зростає, загрози множаться
Дипфейки вже стали стандартним інструментом в арсеналі кіберзлочинців: від підробки голосів керівників компаній до створення фейкових відеозвернень для обходу систем верифікації особи. На цьому тлі галузь продовжує бурхливо розвиватися — за прогнозами агентства AIANA, обсяг російського ринку ШІ досягне 830 млрд рублів до 2030 року, а за сприятливого сценарію — 1,12 трлн рублів.
Держава при цьому активно впроваджує технології і в держуправління: від системи «Держплан 2.0» для планування виробничих потужностей до доручень щодо використання ШІ в громадському транспорті для оптимізації маршрутів і прогнозування попиту.
Мій погляд: цей законопроєкт — логічне продовження глобального тренду на регулювання ШІ, але тут є тонкий момент. Посилення покарання — захід необхідний, але недостатній. Без чітких технічних стандартів судової експертизи дипфейків і механізмів доказування «злого умислу» правозастосовна практика може зіткнутися із серйозними складнощами. Ринку потрібне не лише покарання, а й зрозумілі правила гри, щоб легальний бізнес міг розвиватися, не побоюючись перегинів.