Невдалий софтфорк BIP-110 став не просто технічним казусом, а наочним доказом того, що умови, в яких народжувався біткоїн, сьогодні невідтворювані. До такого висновку приводить аналіз подій навколо цієї пропозиції, який я провів спільно з провідними учасниками індустрії. Йдеться про спробу змінити правила консенсусу для боротьби зі «сміттєвими» транзакціями — ініціатива не знайшла широкої підтримки, а вузли, що перейшли на нові правила, відокремилися у гілку з мізерною часткою хешрейту.
Ключовою фігурою у просуванні BIP-110 був розробник Люк Деш-молодший. Його стратегія зі збереження життєздатності нового блокчейну включала зміну алгоритму Proof-of-Work. Показовою є сама механіка цього процесу: алгоритм планувалося обрати випадковим чином, орієнтуючись на хеш блоку в Testnet4. Однак майнери швидко навчилися підганяти блоки під потрібний символ, що змусило згорнути експеримент. Це, на мою думку, яскрава ілюстрація того, як навіть у «лабораторних» умовах мережі проявляються відцентрові сили.
Вся координація процесу фактично замкнулася на одній людині, яка роздавала вказівки через Discord. Це абсолютний концентрат централізації, далі вже нікуди. Подібне управління вступає в разючий контраст із ранніми роками біткоїна, коли мережа розвивалася поза полем зору регуляторів, спекулянтів та інших зацікавлених сторін. Саме цю сукупність обставин — «непорочне зачаття» — сьогодні повторити неможливо, і провал BIP-110 це лише підтверджує.
«Моральна паніка» та розкол у спільноті
Сам BIP-110 я б охарактеризував як складний соціальний феномен, у якому переплелися кілька конфліктів: суперечки про природу «спаму», питання до управління Bitcoin Core та розподіл ролей між вузлами й майнерами. Частина дискусій була корисною — наприклад, здоровим є саме питання про допустимість довільних даних у блокчейні. Однак риторика про «незаконний контент» і «юридичні ризики» створила хибне відчуття надзвичайної ситуації, змусивши людей діяти негайно, не заглиблюючись у раціональні аргументи.
Окремої уваги заслуговує реакція на усунення Деша-молодшого з посади редактора BIP. Це рішення виглядає як акт помсти, а не як конструктивний захід. Воно не дає суттєвого ефекту, а лише підживлює наратив прихильників BIP-110 про централізованість процесу розробки біткоїна. Раніше, нагадаю, шифропанк Адам Бек і взагалі називав цю пропозицію атакою на репутацію цифрового золота.
Мій висновок: провал BIP-110 — це не поразка конкретної ідеї, а перемога здорового консерватизму мережі. Однак урок тут глибший: біткоїн став настільки складною соціально-економічною системою, що будь-які спроби «революційних» змін згори приречені. Справжня стійкість протоколу — у його нездатності бути захопленим якоюсь однією групою інтересів, навіть якщо ця група діє з найкращих спонукань.