Банки вимагають від бізнесу пояснити операції з USDT: у Держдумі розкрили підґрунтя
Зростаючий тиск кредитних організацій на корпоративних клієнтів, які використовують стейблкоїни, насамперед USDT, не має стосунку до прийдешнього закону про цифрові права. Про це заявив голова комітету Держдуми з фінансового ринку Анатолій Аксаков, пояснивши, що нові норми набудуть чинності лише 1 вересня 2026 року. Поточна активність банків продиктована зовсім іншими мотивами.
На мою думку, ми спостерігаємо класичний превентивний удар з боку фінансового сектору. Банки, діючи на випередження, намагаються вибудувати захисні бар'єри проти використання криптовалют у тіньових схемах. Як підкреслив Аксаков, цифрові активи дедалі частіше фігурують у незаконних операціях, включно з фінансуванням антиросійської діяльності. Саме це занепокоєння, а не майбутнє регулювання, змушує банки вимагати від юросіб розкривати економічний сенс угод з USDT.
Чому банки посилюють контроль
Депутат зазначив, що криптовалюти та стейблкоїни стали улюбленим інструментом для приховування слідів платежів. Окремі особи, які діють усупереч національним інтересам, активно використовують подібні активи для обходу санкцій та фінансування ворожих дій. Банки, отримуючи від регулятора характерні ознаки підозрілих операцій, уже зараз впроваджують механізми оцінки добросовісності клієнтів, спираючись на власні напрацювання у цій сфері.
Це важливий сигнал для ринку: контролю піддаються не лише фізичні особи, а й корпоративний сегмент. Фінансові організації розробили внутрішні методики, які дають змогу відрізнити легітимне використання криптоактивів від спроб відмивання коштів або фінансування протиправної діяльності.
Що зміниться з 1 вересня
Закон «Про цифрову валюту та цифрові права» офіційно набуде чинності 1 вересня 2026 року, однак уже зараз великі банки виявляють підвищену увагу до криптооперацій юросіб. Паралельно ЦБ готує інфраструктуру для роздрібних інвесторів: регулятор запропонував встановити ліміт у 300 000 рублів на рік на купівлю криптовалют для некваліфікованих інвесторів у кожного посередника. До списку дозволених активів увійшли біткоїн, Ethereum та USDT, а зауваження до проєкту приймаються до 24 серпня.
Інтерес до цифрових валют підкріплюється і їхньою дохідністю: у липні 2026 року біткоїн показав результат у 10,1%, ставши найприбутковішим інструментом в огляді Банку Росії та випередивши найближчого конкурента більш ніж на 2%. Популярність криптоактивів зростає одночасно з посиленням контролю, і це закономірно: держава вибудовує правила гри, а банки адаптують свої комплаєнс-процедури до нових реалій.
Мій висновок: поточна ситуація — це не просто бюрократична примха, а системна реакція на ризики. Бізнесу, який легально використовує стейблкоїни, доведеться навчитися доводити чистоту своїх операцій, і це стане новим стандартом роботи на російському ринку.