Новини криптоміра

Дебати про те, що квантові обчислення стануть вироком для біткоїна, не вщухають в індустрії вже багато років. Центральним елементом цих побоювань виступає алгоритм Шора — математичний метод, який кардинально змінює складність задачі відновлення приватного ключа з публічного, перетворюючи її з практично нерозв'язної на теоретично розв'язну за лічені хвилини за наявності відповідного обладнання.

У цьому аналітичному огляді я розберу механіку загрози, оціню реальні строки її матеріалізації та визначу, які саме категорії користувачів перебувають у групі ризику.

Ключовий висновок: загроза теоретична, але не гіпотетична

Алгоритм Шора дійсно здатен розв'язати задачу дискретного логарифмування на еліптичній кривій secp256k1 за поліноміальний час. Це ставить під удар криптографічну основу ECDSA та Schnorr-підписів. Однак сучасний стан квантової індустрії далекий від необхідного порогу: найпотужніші процесори налічують лише близько 1100–1200 фізичних кубітів без повноцінної корекції помилок, тоді як для атаки на біткоїн потрібні мільйони.

Безпека мережі будується на неможливості обчислення приватного ключа k з публічної точки P = k ⋅ G. Класичні алгоритми потребують близько 2¹²⁸ операцій — це за межами будь-яких існуючих систем. Алгоритм Шора не прискорює перебір, а змінює сам клас складності задачі, що принципово важливіше.

Оцінка «ціни» атаки: від консервативних до оптимістичних прогнозів

Оцінки необхідних ресурсів різняться на порядки. За консервативними розрахунками, для зламу знадобиться близько 2330 стабільних логічних кубітів, що з урахуванням корекції помилок еквівалентно 1–13 млн фізичних. Дослідники з Університету Сассекса оцінюють необхідність у ~13 млн фізичних кубітів для зламу протягом доби. Для порівняння, у 2022 році фізики розрахували, що для компрометації RSA-2048 за годину знадобиться близько 317 млн кубітів.

Однак дослідження Google Quantum AI, опубліковане в березні 2026 року, суттєво переглянуло ці цифри в бік зниження. Згідно з їхніми даними, достатньо менш ніж 500 000 фізичних кубітів (~1200 логічних) і близько 70 млн обчислювальних кроків. У такому сценарії приватний ключ можна відновити максимум за 9 хвилин — швидше, ніж добувається новий блок. Це двадцятикратне покращення порівняно з оцінками 2019 року, які говорили про 20 млн кубітів.

До 2029 року IBM планує створити відмовостійкий суперкомп'ютер IBM Quantum Starling на 200 логічних кубітів. Компанія IonQ офіційно націлена на створення пристрою з 2 млн фізичних кубітів до 2030 року. Якщо ці плани реалізуються, то в другій половині 2030-х ми можемо побачити машину, здатну на реальну атаку.

Втім, глава Blockstream Адам Бек налаштований набагато скептичніше, оцінюючи горизонт появи таких систем у 20–40 років. Опитування 26 експертів з Інституту глобальних ризиків дає ймовірність появи криптографічно значущого квантового комп'ютера у 28–49% протягом десяти років і 51–70% протягом п'ятнадцяти.

Хто в зоні ризику: не розмір балансу, а цифрова гігієна

Уразливість активів визначається не сумою, а розкриттям публічного ключа. У групі підвищеного ризику — адреси P2PK епохи Сатоші, архітектура Taproot, а також гаманці, скомпрометовані повторним використанням. Натомість виходи P2PKH, P2SH та SegWit залишаються захищеними до першої вихідної транзакції, оскільки приховані за криптографічним хешем.

За оцінками Glassnode, у блокчейні розкриті ключі для 6,04 млн BTC (30,2% від усієї пропозиції, або ~$469 млрд). З них структурна уразливість (P2PK) зачіпає 1,92 млн BTC, а операційна (повторне використання адрес) — 4,12 млн BTC.

Звідси випливає головний практичний ризик — стратегія «збери зараз, розшифруй пізніше» (HNDL). Зловмиснику не потрібен квантовий комп'ютер сьогодні. Достатньо зберегти всі розкриті публічні ключі та дочекатися появи CRQC. Дослідження Федеральної резервної системи США прямо вказує на біткоїн як на приклад обмежень постквантової міграції: нові алгоритми захистять майбутні операції, але не приховають уже опубліковані дані та не перенесуть автоматично кошти зі старих виходів.

Практичні висновки для держателів та інвесторів

Для держателів це привід не для паніки, а для аудиту. Необхідно перевірити, чи не перебувають кошти на P2PK-виходах або повторно використовуваних адресах. Ключі під контролем можна перевести, але «сплячі» гаманці перших років мігрувати нікому — саме вони стануть першими цілями.

Для інвестора важливий і інший аспект: ринок може відреагувати раніше за техніку. Достатньо однієї гучної публікації про зниження вимог до кубітів, щоб ціна почала закладати ризики задовго до реальної атаки. Тут діють два горизонти: технологічний (десять років і більше) та наративний (будь-який найближчий квартал). Регулятори — АНБ та NCSC — уже готують перехід на постквантову криптографію. Біткоїну ж доведеться узгоджувати міграцію через консенсус, а цей процес завжди йде повільніше, ніж оновлення дорожніх карт комерційних вендорів.

Q-чек: короткий підсумок

Мій коментар як аналітика: Квантова загроза — це не питання «якщо», а питання «коли». Однак реальний ризик для ринку сьогодні походить не від самих квантових машин, а від інформаційної паніки. Інвесторам варто готуватися до волатильності на новинах про прориви в цій галузі, а держателям — провести аудит своєї цифрової гігієни вже зараз, не чекаючи перших атак.