Питання про те, чи здатні квантові обчислення знищити біткоїн, давно перейшло з розряду теоретичних дискусій у площину практичних розрахунків. Центральне місце в цих побоюваннях займає алгоритм Шора, який радикально змінює складність задачі відновлення приватного ключа з публічного. Якщо класичні методи потребують близько 2¹²⁸ операцій, що недосяжно для сучасних систем, то квантовий підхід перетворює цю задачу на таку, що вирішується за хвилини — за наявності відповідного обладнання.
Коротка відповідь
Теоретично загроза абсолютно реальна. Алгоритм Шора здатен вирішити задачу дискретного логарифмування на еліптичній кривій secp256k1 за поліноміальний час, що ставить під удар і ECDSA, і підписи Шнорра. Однак жоден існуючий пристрій не наблизився до необхідних потужностей. Сучасні процесори налічують близько 1100–1200 фізичних кубітів без корекції помилок, тоді як для атаки потрібні мільйони. При цьому першочерговою мішенню стають адреси з уже розкритими публічними ключами.
Чому це так
Ключовий параметр — «ціна» атаки в кубітах. Оцінки дослідників різняться на порядки, але консервативні прогнози говорять про необхідність приблизно 2330 стабільних логічних кубітів, що з урахуванням корекції помилок відповідає 1–13 млн фізичних. Вражаючий прогрес продемонструвало дослідження Google Quantum AI, опубліковане в березні 2026 року: згідно з ним, достатньо менш ніж 500 000 фізичних кубітів і близько 70 млн обчислювальних кроків. Це означає, що приватний ключ може бути зламаний максимум за 9 хвилин — швидше, ніж видобувається новий блок. Йдеться про двадцятикратне зниження вимог порівняно з прогнозами 2019 року.
Показовими є й корпоративні плани. IBM націлена на створення відмовостійкого квантового суперкомп'ютера з 200 логічними кубітами до 2029 року, а IonQ офіційно заявляє про розробку пристрою з 2 млн фізичних кубітів до 2030-го. Якщо ці дорожні карти будуть реалізовані хоча б частково, у другій половині 2030-х ми можемо побачити машину, здатну відновлювати ключі біткоїна. Однак глава Blockstream Адам Бек оцінює горизонт у 20–40 років, а опитування 26 експертів Інституту глобальних ризиків показує ймовірність появи криптографічно значущого квантового комп'ютера в межах 28–49% у найближчі десять років.
Хто в зоні ризику
Уразливість активів визначається не розміром балансу, а цифровою гігієною власника. Головний фактор — розкритий публічний ключ. У групі підвищеного ризику перебувають P2PK-адреси епохи Сатоші, архітектура Taproot і гаманці з повторним використанням адрес. За оцінками Glassnode, у блокчейні розкриті ключі для 6,04 млн BTC (30,2% від усієї пропозиції). З них 1,92 млн BTC припадає на структурну вразливість P2PK, а 4,12 млн BTC — на операційну, пов'язану з повторним використанням.
Практичний ризик посилюється стратегією HNDL («перехопи і розшифруй пізніше»). Зловмиснику не потрібен квантовий комп'ютер сьогодні — достатньо зберегти розкриті ключі та дочекатися появи CRQC. Дослідження Федеральної резервної системи США прямо вказує на біткоїн як на приклад обмежень постквантової міграції: нові алгоритми захистять майбутні транзакції, але не приховають уже опубліковані дані й не переведуть автоматично кошти зі старих виходів.
Що це означає
Для власників це привід не для паніки, а для ретельного аудиту. Варто перевірити, чи не перебувають кошти на P2PK-виходах або повторно використовуваних адресах, і чи не зберігаються довгострокові накопичення на гаманцях із розкритим публічним ключем. Ключі під контролем можна перевести, а от «сплячі» гаманці перших років мігрувати нікому — саме вони стануть першими цілями.
Для інвестора не менш важливий наративний ризик. Ціна може відреагувати задовго до реальної атаки: достатньо однієї гучної публікації про зниження вимог до кубітів, щоб ринок почав закладати квантові ризики. Тут діють два горизонти — технологічний (десять і більше років) і наративний (будь-який найближчий квартал). Регулятори, включно з АНБ і NCSC, уже готують перехід на постквантову криптографію, і біткоїну рано чи пізно доведеться узгоджувати міграцію через консенсус — процес, який відбувається значно повільніше, ніж оновлення дорожніх карт комерційних вендорів.
Мій висновок: квантова загроза — це не завтрашній колапс, але й не віддалена фантастика. Найбільш уразливі ті, хто ігнорує базові принципи безпеки: повторне використання адрес і зберігання коштів на застарілих типах виходів. Ринок же реагуватиме на кожен значний прогрес у сфері квантових обчислень, створюючи волатильність задовго до того, як перший ключ буде реально зламано.