Північна Корея інтегрувалася в глобальні кримінальні мережі: нова ера відмивання криптоактивів

Аналіз останніх тенденцій показує, що північнокорейські оператори кардинально змінили підхід до легалізації викрадених цифрових активів. Замість створення ізольованої інфраструктури, Пхеньян дедалі активніше інтегрується в уже існуючі кримінальні фінансові екосистеми, що суттєво ускладнює відстеження та блокування коштів.
Масштаби та маршрути руху коштів
Із січня 2024 по вересень 2025 року КНДР викрала щонайменше $2,8 млрд у віртуальних активах. Ці кошти безпосередньо живлять програму створення зброї масового знищення. Ключова особливість — рух капіталу проходить через OTC-сервіси, P2P-трейдерів, нелегальні обмінники, міксери, кроссчейн-мости та майданчики, пов’язані зі скамами. При цьому етап конвертації у фіатні гроші вивчений набагато гірше, ніж ончейн-відмивання, що створює серйозні прогалини в системі міжнародного моніторингу.
Інтеграція з кримінальним світом
Показовим є приклад зламу біржі Bybit на $1,5 млрд у лютому 2025 року. У процесі відмивання брала участь розгалужена мережа OTC- та P2P-трейдерів, переважно громадян Китаю. Ці посередники працювали цілодобово, дробили транзакції та в підсумку повністю обналили всі викрадені кошти до вересня 2025 року. Криптовалюта проходила через десятки адрес і кілька блокчейнів, а право власності багаторазово змінювалося.
Особливий інтерес становить зв’язок північнокорейських грошей з індустрією криптоскамів. Розслідувачі фіксують змішування коштів КНДР із доходами від шахрайських схем типу «обробка свиней». Ключову роль відіграють так звані guarantee-маркетплейси — підпільні Telegram-майданчики китайською мовою, що пропонують послуги з відмивання, технічні інструменти та ескроу-посередництво. Наприклад, частина коштів після атаки на WazirX була консолідована в TRON і спрямована на адреси, пов’язані з Xinbi Guarantee та Huione Guarantee.
Тактика дроблення та P2P-мережі
Північнокорейські оператори активно використовують дроблення великих сум. Замість прямого виведення мільйонів, стейблкоїни продаються через P2P-маркетплейси партіями приблизно по $7 000, що дозволяє уникати AML-моніторингу. У деяких випадках транзакції дробляться до $30 000, щоб заморозка зачіпала лише незначну частину активів. Для прискорення процесу застосовуються заздалегідь підготовлені гаманці з автоматичним розподілом коштів. Кінцевими точками виступають P2P-майданчики в Південній Азії та нерегульовані біржі в Латинській Америці.
У результаті після кількох етапів північнокорейські кошти стають практично невідрізними від іншої злочинної криптовалюти. Це створює колосальну проблему для бірж: зв’язок із початковою атакою втрачається в широкій мережі кримінальних посередників.
Мій коментар: Ключовий висновок — не існує єдиного «секретного» каналу відмивання. КНДР майстерно використовує чужу інфраструктуру, перетворюючи глобальну криптоекосистему на свій тіньовий банк. Це вимагає від регуляторів і бірж принципово нових підходів до аналізу транзакційних патернів, а не лише до блокування відомих адрес. Індустрія має готуватися до того, що північнокорейські кошти дедалі глибше проникатимуть у легальний обіг через ці гібридні схеми.