Аналіз останніх тенденцій у сфері кіберзлочинності показує, що північнокорейські оператори радикально змінили підхід до легалізації викрадених цифрових активів. Замість створення ізольованої інфраструктури, Пхеньян тепер активно інтегрується в уже існуючі кримінальні фінансові екосистеми, що кардинально ускладнює відстеження та блокування коштів.

Йдеться про комплексну схему, що включає позабіржові (OTC) платформи, P2P-трейдерів, нелегальні обмінники, міксери, кроссчейн-мости та, що особливо показово, майданчики, пов'язані з шахрайськими схемами. За моїми оцінками, заснованими на даних моніторингу, з січня 2024 по вересень 2025 року КНДР вдалося викрасти щонайменше $2,8 млрд у віртуальних активах. Ці кошти безпосередньо підживлюють програму створення зброї масового знищення, що робить проблему не просто економічною, а питанням глобальної безпеки.

Ключова роль кримінальних посередників

Найбільш тривожний аспект — це етап конвертації криптовалюти у фіат, який вивчений набагато гірше, ніж ончейн-транзакції. Після первинного переміщення коштів, північнокорейська сторона передає активи стороннім відмивачам. Яскравий приклад — злом біржі Bybit на $1,5 млрд у лютому 2025 року. У процесі «відбілювання» брала участь розгалужена мережа OTC- та P2P-трейдерів, багато з яких базуються в Китаї. Ці посередники працювали цілодобово, і до вересня 2025 року, за даними міжнародних моніторингових груп, усі викрадені кошти були повністю обналічені. Криптовалюта при цьому проходила через десятки адрес і кілька блокчейнів, що повністю заплутує слід.

Скам як частина інфраструктури

Особливий інтерес представляє зв'язок північнокорейських грошей з індустрією криптоскамів. Я фіксую ознаки змішування коштів КНДР з доходами від шахрайства типу «забій свиней» — інвестиційних схем, де жертвам спочатку втираються в довіру, а потім переконують вкладати у фіктивні проєкти. Важливу роль тут відіграють так звані guarantee-маркетплейси — підпільні Telegram-майданчики, переважно китайською мовою. Вони пропонують послуги з відмивання, технічні інструменти та ескроу-посередництво. Наприклад, частина коштів після атаки на WazirX була консолідована в TRON і переведена на адреси, пов'язані з Xinbi Guarantee та нині неіснуючою Huione Guarantee. Це дозволяє обмінювати криптовалюту на готівку поза традиційним банківським контролем.

Дроблення та P2P-мережі

Ще один елемент схеми — дроблення великих сум. Замість виведення мільйонів через один майданчик, кошти розбиваються на безліч дрібних операцій. Я спостерігаю, як північнокорейські оператори продають стейблкоїни через P2P-маркетплейси партіями приблизно по $7 000, що дозволяє уникати AML-моніторингу. Інші джерела фіксують дроблення до $30 000, щоб можливе заморожування зачіпало лише незначну частину активів. Для прискорення процесу використовуються заздалегідь підготовлені гаманці з автоматичним розподілом коштів. Кінцевими точками виступають P2P-майданчики в Південній Азії та нерегульовані біржі в Латинській Америці.

У підсумку, після кількох етапів, північнокорейські кошти стають практично невідрізними від іншої злочинної криптовалюти. Це створює колосальну проблему для бірж: зв'язок із початковою атакою встановити майже неможливо. Мій висновок: головна особливість моделі КНДР — не наявність «секретного» каналу, а здатність паразитувати на чужій інфраструктурі. Це не просто хакери, а державна машина, яка перетворила відмивання на індустрію, використовуючи глобальні скам-мережі як прикриття. Для індустрії це означає, що боротьба з фінансуванням ЗМЗ потребує не лише ончейн-аналітики, а й глибокого розуміння тіньових P2P-екосистем.