Великі російські банки посилюють комплаєнс-процедури для корпоративних клієнтів, які працюють з USDT та іншими цифровими активами. Йдеться не лише про компанії, що беруть участь в експериментально-правовому режимі (ЕПР), а й про тих, хто формально не входить до цієї «пісочниці». Мої джерела в банківському середовищі та сегменті криптообмінників підтверджують: кредитні організації почали вимагати від юросіб розгорнутих пояснень економічного сенсу купівлі стейблкоїнів.

Особливий інтерес викликає вимога підтвердити, що контрагент внесений до реєстру операторів обміну цифрових валют Банку Росії. Проблема в тому, що цей реєстр існує лише в планах регулятора — його створення очікується лише до осені. Тим не менш банки вже зараз посилаються на нього у своїх запитах, що створює парадоксальну ситуацію на ринку.

Дерискінг як стратегія самострахування

У цій ситуації банки діють не за прямою інструкцією ЦБ, а радше в логіці превентивного дерискінгу. До підписання закону про цифрові валюти існувала «пісочниця» ЕПР, де учасники ЗЕД вчилися взаємодіяти на стику крипти та фіату. Тепер же, коли криптовалюта стає повноцінним регульованим інструментом, комплаєнс-відділи банків закономірно посилюють запити щодо природи та походження коштів.

Існує версія, що банки могли діяти на підставі листа ЦБ, однак я схиляюся до іншої гіпотези: ініціатива виходить від Росфінмоніторингу — відомства, відповідального за правозастосування. Центробанк видає нормативні акти, але запити банків вкладаються в рамки 115-ФЗ, тому правових ризиків для них немає. Вони мають повне право питати про що завгодно — аж до джерела походження криптовалюти.

Майбутній реєстр та його закритість

Ключова особливість майбутнього реєстру — максимальна закритість. Цілком очевидно, що учасники ЕПР використовують криптовалюту для обходу санкційних обмежень, тому деталі реєстру, ліміти та правила роботи обмінників встановлюватимуться підзаконними актами. Саме ця невизначеність пояснює поточну нервозність банків: рамка прийнята, але зміст ще не заповнений.

Компаніям, які беруть участь в ЕПР, доведеться розкривати повний ланцюжок появи криптовалюти: де вона купується, яке джерело коштів, і забезпечувати прозорість відносин із власними клієнтами. Очевидно, що паперової роботи у комплаєнс-фахівців ЕПР-компаній значно побільшає.

Кримінальні ризики та поріг входу

Окремої уваги заслуговує законопроєкт №1193493-8, який вводить кримінальну та адміністративну відповідальність за незаконний обіг криптовалют — аж до конфіскації незаконно обміняного. Виняток передбачено для компаній, які використовують криптовалюту у зовнішньоторговельних розрахунках. Для невеликих гравців встановлено поріг у 3,5 млн рублів на місяць — нижче цієї суми включення до реєстру не потрібне. Однак навіть такі компанії мають десь купувати криптовалюту, що автоматично породжує питання до джерела коштів.

Закон як вирішення колізії

Окрема проблема — у компаній, які використовують USDT не за вибором, а за необхідністю, оскільки SWIFT-канал закритий через санкції. Зараз їм доводиться пояснювати банку економічний сенс операції, і чесна відповідь документує санкційний контекст. З 1 вересня, коли набуде чинності закон «Про цифрову валюту та цифрові права», ЗЕД-розрахунки в криптовалюті стануть повноцінним правовим інструментом. За наявності всіх документів у порядку банки будуть зобов'язані обслуговувати такі операції. Перехідний період триватиме до 1 липня 2027 року.

Мій коментар: Поточна ситуація демонструє класичну проблему перехідного періоду — регуляторна рамка прийнята, але її інфраструктура ще не створена. Банки змушені діяти на випередження, що створює тимчасові витрати для добросовісних учасників ринку. Однак після формування реєстру та підзаконних актів ми побачимо якісний зсув: криптовалютні операції в Росії стануть передбачуваними та захищеними, а «сіра зона» суттєво звузиться.