Новини криптоміра

Найбільші російські банки посилили комплаєнс-процедури для корпоративних клієнтів, які працюють з USDT та іншими цифровими активами. Йдеться не лише про компанії, що беруть участь в експериментально-правовому режимі (ЕПР) — під приціл потрапили всі юридичні особи, які проводять криптовалютні транзакції. За моїми даними, фінустанови почали вимагати від клієнтів розгорнутих пояснень економічного сенсу купівлі стейблкоїнів, а також підтвердження того, що контрагент включений до реєстру операторів обміну цифрових валют Банку Росії. Проблема в тому, що цей реєстр на даний момент не створено.

Дерискінг як стратегія виживання

Всупереч припущенням про прямі інструкції з боку ЦБ, поточна ситуація — це класичний дерискінг. Банки страхують власні ризики, а не дотримуються формальних приписів регулятора. Раніше існувала «пісочниця» ЕПР, де фінансові інститути вчилися працювати з криптоактивами у зв'язці фіат/крипта. Тепер же, коли криптовалюта офіційно стає регульованим інструментом, комплаєнс-відділи банків намагаються заздалегідь мінімізувати потенційні репутаційні та правові наслідки, запитуючи у клієнтів дані про походження коштів і природу операцій.

Ініціатива, найімовірніше, виходить від Росфінмоніторингу, який відповідає за правозастосування, а не від ЦБ, який розробляє нормативну базу. Дії банків повністю вкладаються в рамки 115-ФЗ, тому вони мають законне право запитувати будь-які пояснення — аж до джерела походження криптоактивів. Це не перевищення повноважень, а стандартна практика «знай свого клієнта» в нових реаліях.

Секретний реєстр та невизначеність

Створення реєстру операторів обміну заплановано на осінь поточного року. Однак його ключова особливість — максимальна закритість інформації. Логіка зрозуміла: учасники ЕПР використовують криптовалюти для обходу санкційних обмежень, тому публічність тут недоречна. Детальні вимоги до реєстру, лімітів і правил роботи обмінників встановлюватимуться окремими підзаконними актами. Саме ця незаповненість нормативної бази й породжує поточний хаос у банківській практиці.

Що потрібно від бізнесу вже зараз

Юридичним особам, які беруть участь в ЕПР, доведеться розкривати повний ланцюжок руху криптоактивів: де придбавалися монети, яке джерело фіатних коштів, а також забезпечувати прозорість відносин із власними клієнтами. Обсяг паперової роботи для комплаєнс-відділів ЕПР-компаній суттєво зросте. При цьому компанії, які працюють поза реєстром і без ліцензії обмінника, ризикують зіткнутися з кримінальною відповідальністю — паралельно ухвалюється законопроєкт, який вводить покарання за незаконний обіг криптовалют із конфіскацією активів.

Виняток зроблено лише для тих, хто використовує цифрові валюти в рамках зовнішньоторговельних контрактів. Малі гравці з оборотом до 3,5 млн рублів на місяць можуть не включатися до реєстру, але й вони зобов'язані десь купувати криптовалюту — що автоматично провокує питання банків про джерело коштів.

Новий закон як вирішення колізії

Окрема проблема — компанії, змушені використовувати USDT через закриті SWIFT-канали. Їм доводиться пояснювати банку економічний сенс операцій, що фактично документує санкційний контекст. Однак з 1 вересня, коли набуде чинності закон «Про цифрову валюту та цифрові права», ЗЕД-розрахунки в криптовалюті стануть повноцінним правовим інструментом. Банки будуть зобов'язані обслуговувати такі операції за наявності коректно оформлених документів. Перехідний період триватиме до 1 липня 2027 року.

Мій аналіз: поточна ситуація — це перехідний хаос, який неминучий при впровадженні будь-якого нового регулювання. Банки перестраховуються, створюючи надмірні вимоги, але після набуття чинності закону практика уніфікується. Ключовий ризик для бізнесу — не сам комплаєнс, а відсутність чітких критеріїв оцінки операцій аж до осені. Рекомендую компаніям заздалегідь вибудовувати прозору документальну базу по всіх криптоопераціях, щоб мінімізувати тертя з банками в цей перехідний період.