Новини криптоміра

Великі російські банки почали запитувати в корпоративних клієнтів детальні пояснення щодо операцій з USDT та іншими цифровими активами. Йдеться не лише про компанії, що беруть участь в експериментально-правовому режимі (ЕПР), а й про тих, хто формально не входить до цієї «пісочниці». Як з'ясувалося з розмов із представниками банківського ринку та криптообмінного сегмента, фінорганізації вимагають розкрити економічний сенс купівлі стейблкоїна та підтвердити, що контрагент перебуває в реєстрі операторів обміну цифрових валют Банку Росії. Проблема в тому, що цей реєстр на сьогодні не створено — його лише анонсовано.

Дерискінг, а не інструкція

Подібні дії банків — це не пряма вказівка регулятора, а радше логіка самострахування. Криптоексперт Віктор Першиков пояснює: до підписання закону про цифрові валюти існувала регуляторна «пісочниця» — ЕПР, де банки та учасники ЗЕД вчилися взаємодіяти на стику крипти та фіату. Тепер же, коли криптовалюта стає повноцінним регульованим інструментом, комплаєнс-служби банків виявляють підвищене занепокоєння щодо її природи та походження коштів.

Всупереч чуткам у Telegram-каналах про якийсь лист ЦБ, ініціатива, на думку експерта, походить радше від Росфінмоніторингу — відомства, відповідального за правозастосування, а не від Центробанку, який видає нормативні акти. Правових ризиків для банків тут немає: усі їхні запити вкладаються в рамки 115-ФЗ. Як образно висловився Першиков, банки мають повне право питати хоч про походження криптовалюти, хоч про те, ким насправді є Сатоші Накамото.

Реєстр з'явиться восени і буде засекречений

Формування реєстру операторів обміну цифрових валют заплановано на осінь поточного року. Ключова особливість майбутнього документа — максимальна закритість. Логіка зрозуміла: учасники ЕПР використовують криптовалюту для обходу санкційних обмежень недружніх країн, тому публічність тут зайва. При цьому конкретні вимоги до реєстру, лімітів і правил роботи обмінників ЦБ встановить окремими підзаконними актами. Саме ця невизначеність і пояснює поточну нервозність банків: законодавча рамка ухвалена, але її змістовне наповнення ще попереду.

Що знадобиться від бізнесу

Окрім стандартного пакета документів з AML/FT та оцінки ризиків, компаніям — клієнтам банків доведеться розкривати повний ланцюжок появи криптовалюти: де вона купувалася та яке джерело коштів. Також потрібно буде забезпечити прозорість відносин із власними клієнтами, які використовують цифрові активи. Очевидно, що обсяг паперової роботи для комплаєнс-відділів ЕПР-компаній суттєво зросте.

Сіра зона стає кримінальною

Для компаній, що надають криптопослуги в рамках ЗЕД без включення до реєстру та без ліцензії, ризики тепер не обмежуються адміністративними заборонами. Паралельно ухвалюється законопроєкт №1193493-8, який вводить кримінальну відповідальність за незаконний обіг криптовалют із конфіскацією незаконно обміняного. Виняток зроблено для тих, хто використовує крипту в рамках зовнішньоторговельних контрактів. Для невеликих гравців передбачено поріг: за обороту нижче 3,5 млн рублів на місяць включення до реєстру не потрібне. Але й вони зобов'язані десь купувати активи, що автоматично породжує питання до джерела коштів.

Закон як вирішення колізії

Окрема проблема — у компаній, які використовують USDT не з доброї волі, а через закриті SWIFT-канали. Зараз їм доводиться пояснювати банку економічний сенс операції, і чесна відповідь документує санкційний контекст. З 1 вересня, коли набуде чинності закон «Про цифрову валюту та цифрові права», ЗЕД-розрахунки в криптовалюті стають повноцінним правовим інструментом. Банки за наявності всіх документів у порядку будуть зобов'язані обслуговувати такі операції. Перехідний період триватиме до 1 липня 2027 року.

Мій коментар: Ситуація демонструє класичний перехід від сірого ринку до регульованого, де банки намагаються мінімізувати ризики навіть до появи формальної інфраструктури. Вимога звірятися з неіснуючим реєстром — це, по суті, стрес-тест для бізнесу, який має заздалегідь підготуватися до нових реалій. Компаніям, що працюють з USDT, варто вже зараз вибудовувати прозорі ланцюжки походження коштів, щоб до осені, коли реєстр з'явиться, не опинитися серед «неблагонадійних» клієнтів.