Російські банки почали звіряти операції з USDT за неіснуючим реєстром: що відбувається насправді

Великі російські банки активізували комплаєнс-процедури щодо корпоративних клієнтів, які працюють з USDT та іншими криптоактивами. Йдеться не лише про компанії, що беруть участь в експериментально-правовому режимі (ЕПР), а й про тих, хто формально перебуває поза цією пісочницею. За моїми даними, кредитні організації вимагають від юросіб детально обґрунтувати економічний сенс придбання стейблкоїнів, а також підтвердити, що контрагент включений до певного реєстру операторів обміну цифрових валют Банку Росії. Проблема в тому, що такого реєстру на даний момент не існує в природі.
Дерискінг як стратегія, а не інструкція
У цій ситуації важливо розуміти мотивацію банків. Вони діють не за прямою директивою ЦБ, а радше в логіці самострахування та превентивного дерискінгу. З моменту анонсу закону про цифрові валюти та запуску «пісочниці» ЕПР регулятор подав сигнал: криптовалюта стає повноцінним фінансовим інструментом. Це, своєю чергою, провокує комплаєнс-служби банків на підвищену увагу до природи походження коштів і самої криптовалюти. Запити, які зараз надходять клієнтам, — це спроба банків заздалегідь мінімізувати ризики, а не слідувати чіткому припису зверху.
Низка галузевих Telegram-каналів припускає, що банки спираються на певний лист ЦБ. Однак, судячи з мого аналізу ситуації, ініціатива походить радше від Росфінмоніторингу, який відповідає за правозастосування, аніж від Центробанку, що видає нормативні акти. Юридичних ризиків для банків тут немає: усі їхні вимоги вкладаються в рамки 115-ФЗ. Вони мають повне право запитувати інформацію про походження криптовалюти, аж до абсурдних формулювань, — це їхнє законне право в межах боротьби з відмиванням доходів.
Реєстр з'явиться восени, але буде закритим
За моїми прогнозами, реєстр операторів обміну цифрових валют буде створено до осені поточного року. Ключовою його характеристикою стане максимальна закритість. Це очевидно: учасники ЕПР використовують криптовалюту переважно для обходу санкційних обмежень, тому публічність реєстру суперечила б самій суті механізму. Детальні вимоги до лімітів і правил роботи обмінників ЦБ встановить окремими підзаконними актами. Саме ця недомовленість і породжує поточну невизначеність: регуляторна рамка вже ухвалена, але її зміст досі не наповнений конкретикою.
Що знадобиться від компаній
Корпоративним клієнтам, особливо учасникам ЕПР, доведеться розкривати повний ланцюжок появи криптовалюти: де вона купується, яке джерело фіатних коштів, а також забезпечувати прозорість відносин із власними клієнтами. Очевидно, що навантаження на комплаєнс-відділи таких компаній суттєво зросте.
При цьому для невеликих гравців є послаблення: за обороту нижче 3,5 млн рублів на місяць включення до реєстру не потрібне. Однак навіть вони змушені десь купувати криптовалюту, що автоматично породжує питання до джерела коштів.
Закон як вирішення колізії
Окремо варто зазначити ситуацію з компаніями, які використовують USDT не з доброї волі, а через закриті SWIFT-канали. Зараз їм доводиться пояснювати банку економічний сенс операції, і чесна відповідь фактично документує санкційний контекст. Ухвалений закон «Про цифрову валюту та цифрові права», що набирає чинності 1 вересня, знімає цю колізію. Із цієї дати розрахунки в криптовалюті для ЗЕД стають повноцінним правовим інструментом, а не винятком із «пісочниці». Банки за наявності повного пакета документів будуть зобов'язані обслуговувати такі операції.
Мій коментар: Ситуація демонструє класичну хворобу зростання регуляторики: закон ухвалено, але підзаконні акти відстають. Банки, намагаючись застрахуватися, створюють хаос на місцях. Однак до вересня ринок адаптується, і ми побачимо консолідацію: дрібні нелегальні обмінники підуть у тінь або закриються, а великі гравці отримають чіткі правила гри. Перехідний період до липня 2027 року дасть ринку достатньо часу для легалізації.