Ринок ШІ в Росії: стрімке зростання до 830 млрд рублів до 2030 року та зміна парадигми
Російський ринок штучного інтелекту демонструє вражаючу динаміку: за підсумками 2025 року його обсяг зріс на 29,7% і досяг 316,1 млрд рублів. За два роки показник подвоївся, що свідчить про якісний зсув у зрілості галузі.
За цими цифрами стоїть не просто кількісне зростання, а структурна трансформація. Аналіз показує, що компанії переходять від масштабних закупівель обладнання до оренди обчислювальних потужностей і впровадження готових рішень. Це класична ознака переходу ринку від фази інвестицій в інфраструктуру до фази операційної ефективності.
Три сценарії до 2030 року
Мій базовий прогноз передбачає збереження поточних макроекономічних умов — високої ключової ставки та наявного рівня геополітичної напруженості. У такому разі обсяг ринку досягне 830 млрд рублів до 2030 року. Однак це лише середній сценарій.
Оптимістичний варіант піднімає планку до 1,12 трлн рублів. Для його реалізації необхідні три ключові фактори: пом'якшення грошово-кредитної політики, зниження геополітичних ризиків і формування власної технологічної бази. Особливо важливо, що вітчизняні рішення мають вийти за межі внутрішнього ринку — експортний потенціал стане каталізатором зростання.
Консервативний сценарій обмежує обсяг у 582 млрд рублів. Тут я закладаю посилення санкційного тиску, зростання ключової ставки та обмежений доступ до зарубіжних обчислювальних ресурсів, інфраструктури та моделей. У такому разі витрати зростають, ціни на кінцеві продукти підвищуються, а попит на ІІ-послуги сповільнюється.
Показово, що горизонт у п'ять років виглядає інакше з точки зору галузевих гравців. Інфраструктура під ІІ дедалі більше переміщуватиметься в хмари, ринок почне консолідуватися, і на ньому з'являться по-справжньому великі технологічні корпорації. Це природний процес еволюції будь-якого зрілого tech-ринку.
Що стоїть за цифрами прогнозу
Прискорений перехід до оренди потужностей відображає ширший поворот держави до суверенної інфраструктури. Вітчизняні моделі дедалі частіше навчаються на внутрішніх масивах даних, а не на зарубіжних джерелах. Показовий приклад — установка навчати суверенні ІІ-моделі на російських наукових розробках. Такий підхід знижує залежність від іноземних датасетів і вписується в консервативні припущення про обмежений доступ до зовнішніх ресурсів.
Паралельно вирішується питання збереження даних. Великі технологічні компанії вибудовують захист масивів, на яких працюють їхні нейромережі. Регуляторне середовище також адаптується: уряд сформував окрему робочу групу, яка визначить правила використання авторського контенту під час навчання моделей і порядок володіння згенерованими матеріалами.
Впровадження ІІ зачіпає і ринок праці. За оцінками Сбера, генеративні технології додають 1,2 в.п. до продуктивності насамперед в офісних професіях, тоді як фізична праця залишається поза зоною прямого впливу алгоритмів.
Мій вердикт: російський ІІ-ринок перебуває в точці біфуркації. Базовий сценарій у 830 млрд рублів виглядає реалістичним, але його досягнення потребуватиме злагоджених дій держави та бізнесу зі створення незалежної технологічної екосистеми. Інвесторам варто уважно стежити за консолідацією галузі — саме там з'являться нові лідери зростання.