Блокування рахунків і переказів, пов'язаних із криптовалютою, стало рутиною для російських користувачів. Але за цим хаосом стоїть не зла воля банків, а жорстка конструкція законодавства, яка лише посилиться з приходом нового регулювання.
Мої співрозмовники з числа досвідчених учасників ринку сходяться на думці: причина відмов — не в неприязні до технології, а в букві закону. Банки змушені балансувати між вимогами 115-ФЗ про контроль операцій, 161-ФЗ про блокування переказів і новим 369-ФЗ, який з 2025 року змушує їх відповідати власними коштами за пропущені шахрайські транзакції. Результат передбачуваний: простіше заморозити сотню сумнівних операцій, ніж один раз компенсувати збиток зі своєї кишені.
Криптовалютні перекази потрапляють у зону ризику через класичну схему «трикутника», коли продавець цифрових активів отримує на картку гроші жертви шахрая. Сигнали для банківської системи очевидні: різке зростання оборотів, дроблення сум, транзитні операції, невідповідність профілю клієнта, відсутність економічного сенсу і, звісно, прямі вказівки в призначенні платежу на кшталт «USDT» або «обмін».
Міф про «лояльні» банки
Офіційного терміна «лояльність до криптовалюти» не існує. Жоден банк не публікує список дозволених операцій. На практиці ми бачимо лише різницю в підходах до моніторингу, яка, як показує досвід, вкрай нестабільна. Сьогодні операція проходить, завтра модель ризику змінюється — і клієнт отримує запит документів або блокування.
Показовим є приклад з одним із великих банків. Навіть наявність усіх необхідних ліцензій у брокера та нотаріально завірених документів не гарантує успіху. В одному випадку банк відмовив в обслуговуванні, пославшись на нелюбов до цифрових активів, а в іншому — клієнту з повним пакетом документів просто порадили «повернутися у вересні». Це зайвий раз підтверджує: будь-які списки «лояльних» банків — ілюзія.
Нові правила гри
Ухвалений 21 липня закон «Про цифрові валюти та цифрові права» кардинально змінює ландшафт. З 1 вересня 2026 року вводиться регулювання, яке розділить ринок на легальних посередників та всіх інших. Біржі, брокери та обмінники мають увійти до реєстру Банку Росії, а операції після перехідного періоду (до 1 липня 2027 року) стануть можливими лише через них. Для некваліфікованих інвесторів встановлять ліміт близько 300 тисяч рублів на рік, а для кваліфікованих — без обмежень, але з жорсткими вимогами до ідентифікації.
Особлива увага — обмінникам. Їм доведеться відповідати суворим критеріям: власний капітал від 15 мільйонів рублів, програмне забезпечення на території РФ, зберігання даних про угоди не менше десяти років і, вперше в російській практиці, обов'язок компенсувати клієнту вартість викрадених активів. За організацію сірих обмінників загрожуватиме кримінальна відповідальність — до семи років позбавлення волі.
Альфа-Банк, Т-Банк, ВТБ і Ощадбанк уже заявили про намір надавати криптопослуги. Але після запуску легальної інфраструктури «лояльність» означатиме не поблажливість до сірих схем, а наявність власного ліцензованого криптосервісу.
Мій висновок: гонитва за «лояльним банком» безглузда. Натомість варто готуватися до нової реальності: зберігати підтвердження угод, не дробити суми, уникати платежів від третіх осіб і будувати прозору модель роботи. Ті, хто адаптується до правил, а не шукає обхідні шляхи, опиняться у виграші вже наступного року.