Блокування рахунків і переказів, пов'язаних із криптовалютою, стало рутиною для російського ринку. Але за цим стоїть не зла воля банків, а жорстка конструкція законодавства, яка з 1 вересня 2026 року змінить правила гри.
Багато хто помилково вважає, що кредитні організації поділяються на «дружні» та «ворожі» до цифрових активів. Однак на практиці все вирішують не вподобання, а вимоги 115-ФЗ та 161-ФЗ. Банк зобов'язаний контролювати операції, запитувати документи і навіть заморожувати перекази за найменших підозр. З 2025 року додався і 369-ФЗ, який загрожує банку фінансовою відповідальністю за пропуск шахрайських операцій. Результат — парадокс: щоб не платити з власної кишені, банки блокують сотні сумнівних транзакцій, а не розбираються з кожною окремо.
Що саме тригерить блокування?
Криптовалютні перекази потрапляють під удар через «трикутник» — коли продавець активів отримує на картку гроші від жертви шахрая. Основні маркери ризику, які я бачу у своїй практиці, включають:
- різке зростання оборотів і часті перекази від різних осіб;
- дроблення сум і транзитні операції;
- невідповідність транзакцій профілю клієнта;
- відсутність економічного сенсу та робота через P2P;
- неможливість підтвердити джерело коштів;
- прямі формулювання в призначенні платежу на кшталт «USDT» або «обмін».
Головний висновок: «лояльність» банку — вкрай нестабільний критерій. Сьогодні операція проходить, завтра модель ризику змінюється, і клієнт отримує запит документів або блокування. Багато банків, як мені відомо, відмовляють в обслуговуванні навіть за наявності нотаріальних виписок від брокерів, побоюючись претензій з боку регулятора.
Що зміниться з 1 вересня 2026 року
Ситуацію кардинально змінює закон «Про цифрові валюти», ухвалений 21 липня. З 1 вересня 2026 року операції з криптовалютою стануть можливими лише через регульованих посередників: біржі, брокерів, керуючі компанії та обмінники, включені до реєстру Банку Росії. Для некваліфікованих інвесторів встановлено ліміт близько 300 тисяч рублів на рік через одного посередника, при цьому доступними будуть лише найбільш ліквідні активи — біткоїн, Ethereum та USDT. Після перехідного періоду, до 1 липня 2027 року, банки будуть зобов'язані відмовляти в операціях поза цим контуром.
Окремі вимоги пред'являть і до обмінників: діяльність від двох угод на місяць на суму понад 3,5 мільйона рублів, власний капітал від 15 мільйонів, зберігання даних на території РФ та безпрецедентна норма — обов'язок компенсувати клієнту вартість викрадених активів.
Висновки та стратегія
Криптоло́яльності в російських банків немає — є лише різна глибина антивідмивного скорингу. Блокування не зникнуть, але в легальному контурі стануть передбачуваними. Сірі P2P-схеми, навпаки, зіткнуться з посиленням. Великі гравці — Альфа-Банк, Т-Банк, ВТБ і Сбер — уже анонсували власні криптосервіси. Тому моя порада: не шукайте банк, який «не ставить запитань», а вибудовуйте прозору модель роботи. Зберігайте підтвердження угод, не дрібніть суми, не приймайте платежі від третіх осіб і уникайте крипто-маркерів у призначенні платежу. До вересня варто уважно стежити за формуванням реєстру ЦБ і появою перших ліцензованих сервісів — саме там буде зосереджена вся майбутня ліквідність ринку.