Зростання готівки в обігу в липні сягнуло 643 млрд рублів проти 450 млрд у червні, і це відбувається в момент, коли країну активно готують до впровадження цифрового рубля.
Перед нами класичний парадокс: населення та бізнес дедалі активніше переходять у кеш, а регулятор паралельно просуває повністю цифрову національну валюту. Розберімося, що стоїть за цим трендом і які інструменти використовуватиме влада для стимулювання інтересу до цифрового рубля.
Чому зростає попит на готівку і чим це загрожує
ЦБ виділяє дві ключові причини збільшення попиту на готівку у 2026 році. Перша — частіші збої мобільного інтернету, через які у населення та бізнесу виникають складнощі з безготівковою оплатою. Друга — адаптація до податкових змін: з 2026 року послуги еквайрингу оподатковуються ПДВ за ставкою 22%, що робить прийом безготівкових платежів дорожчим. Як наслідок, малий бізнес дедалі частіше віддає перевагу роботі з готівкою.
Механіку збоїв описує незалежний експерт з фінтеху Денис Балашов. В умовах блокувань інтернету використання звичних безготівкових платежів може бути нестабільним. Можна опинитися з товаром на касі, де платіжний термінал втратив зв'язок, а отже, створення транзакції буде неможливим.
«У таких випадках громадяни змушено зберігають у своєму гаманці більше готівки, ніж їм було потрібно раніше», — каже Денис Балашов.
Андрій Воронков, засновник консалтингової компанії «Воронков Венчурс», пояснює те саме зростання іншими чинниками:
«Думаю, що зростання готівки пов'язане з недовірою до банківської системи та зниженням ставки за вкладами. Помітну частину готівки переводять у криптовалюти для захисту від інфляції», — зазначив він.
Сам перехід у кеш, за оцінкою Андрія Воронкова, несе серйозні витрати для обох сторін. Для бізнесу це дорога інкасація — зберігання, підрахунок і безпечне перевезення паперових грошей до банку коштують від 0,5% до 2% від обороту. Різке зростання частки готівки у виручці автоматично вмикає тригери банківського контролю за 115-ФЗ, що веде до блокування рахунків і перевірок ФНС. Додаються касові розриви: готівку складніше та довше обертати, її не можна миттєво спрямувати на оплату постачальникам в інший регіон. Зростає і роль людського чинника — крадіжки, недостачі, помилки касирів, прийом фальшивих купюр.
У громадян ризики свої. Готівку можна втратити або позбутися її під час крадіжки, і на відміну від картки чи цифрового гаманця повернути її неможливо. Гроші «під подушкою» не приносять відсоткового доходу та знецінюються через інфляцію. Купівля квартири чи автомобіля за готівку викликає підозри у Росфінмоніторингу, і громадянину доведеться доводити легальність походження коштів. Кешбек, програми лояльності та знижки від банків доступні лише за безготівкової оплати.
Як влада просуватиме цифровий рубль
Набір стимулів, за версією Андрія Воронкова, розпадається на примус і вигоду. До першої частини належить обов'язковий прийом: торгово-сервісні підприємства зобов'яжуть приймати цифровий рубль за законом — спочатку великий рітейл, потім середній і малий бізнес. Туди ж — переказ бюджетних виплат: пенсії, допомоги, зарплати держслужбовців і бюджетників почнуть примусово або частково переводити на платформу цифрового рубля.
Розрахунки в цифрових рублях зроблять абсолютно прозорими для ФНС, що ускладнить приховування доходів.
Друга частина — економіка операцій. Еквайринг цифрового рубля законодавчо зафіксований на рівні не більше 0,3% проти комерційного еквайрингу з ПДВ 22%, і це робить його вигіднішим за готівку, оскільки інкасація кешу теж коштує грошей. Перекази та платежі в цифрових рублях для громадян залишаться повністю безкоштовними та без лімітів, на відміну від СБП з його обмеженнями.
Окремий аргумент — смарт-контракти: фарбування грошей гарантує безпеку угод, наприклад під час купівлі нерухомості чи авто, виключаючи ризик обману з боку продавця.
Головний спірний пункт — зв'язок. Андрій Воронков зазначив, що Банк Росії активно розробляє технологію офлайн-оплати цифровим рублем, і це дозволить розраховуватися «цифрою» навіть за збоїв мобільного інтернету.
Денис Балашов налаштований скептичніше:
«З появою цифрового рубля проблема залишиться тією самою», — каже він. Єдиний спосіб, який, до речі, влада й застосовує, — введення в систему зв'язку «білих списків». Але тут експерт бачить обмеження: «Кількість системних, національно, соціально значущих сервісів дуже велика. І, звісно, потрібен час, щоб усі їх опрацювати».
Висновки
Експерти вважають зростання готівки вимушеною реакцією на середовище, а не свідомим вибором громадян, і обидва виходять з того, що частка кешу знижуватиметься через дії держави, а не сама по собі.
Розбіжності починаються з причин. Денис Балашов робить акцент на технічному боці: платіж зривається там, де немає зв'язку. Андрій Воронков вказує на недовіру до банківської системи, зниження ставок за вкладами та перетік частини готівки в криптовалюти.
Друга розбіжність принциповіша. Андрій Воронков розраховує на офлайн-режим цифрового рубля як на підготовлюване рішення проблеми зв'язку. Денис Балашов такого ефекту не очікує і залишає робочим інструментом лише «білі списки».
Мій аналіз: Спостережуване зростання готівки — це не просто технічний збій, а симптом глибинної недовіри до фінансової системи. Впровадження цифрового рубля без вирішення проблеми довіри та інфраструктурної стійкості ризикує зіткнутися з пасивним опором населення. Ключовим чинником успіху стане не примус, а створення реальних економічних переваг, які переважать звичку до кешу.