Криптобіржа Bybit перейшла в рішучий наступ, ініціювавши цивільний позов проти Північної Кореї, її розвідувального управління та сумнозвісного хакерського угруповання Lazarus Group. Привод — резонансне викрадення $1,5 млрд, що сталося в лютому 2025 року. Як відповідачі також фігурують двадцять невстановлених осіб та організацій, що підкреслює масштаб і складність розслідування.
ФБР майже одразу підтвердило причетність північнокорейських хакерів до атаки, що стало ключовим фактором для юридичних дій. Позов було подано до федерального суду округу Колумбія 18 червня. Bybit вимагає не лише повернення викрадених активів, а й компенсації в розмірі близько $1,5 млрд, а також застосування штрафних санкцій і потрійного відшкодування збитків відповідно до американського закону RICO, спрямованого проти організованої злочинності.
Суд поетапно задовольнив клопотання біржі, що демонструє серйозність намірів позивача:
- 19 червня — прискорене розкриття даних та обмеження операцій із відстеженими активами;
- 16 липня — продовження цих обмежень;
- 30 липня — часткове задоволення вимоги про попередню судову заборону.
Частина матеріалів справи залишається засекреченою, що вказує на чутливість інформації та можливу взаємодію з державними структурами.
Завдяки прискореному розкриттю Bybit отримала право запитувати в американських торгових платформ дані про власників рахунків, баланси та транзакції. За твердженням біржі, частина викрадених коштів осіла саме на таких майданчиках, і деякі з них уже погодилися співпрацювати після отримання судового ордера. Це важливий прецедент, який може змінити правила гри в боротьбі з криптозлочинністю.
«Наше завдання незмінне: захистити користувачів, повернути все можливе та домогтися відповідальності для організаторів атак. Атака Lazarus була спрямована не лише проти Bybit — вона підривала довіру до всієї індустрії», — заявив співзасновник і CEO біржі Бен Чжоу.
У компанії наголошують, що цивільний процес триває паралельно з кримінальними розслідуваннями американських правоохоронців і не залежить від них, що створює багатоплановий тиск на зловмисників.
Відстежити вдалося лише малу частину коштів
На момент подання позову ситуація з поверненням активів виглядала невтішно: 90,2% викрадених коштів уже стали невідстежуваними, пройшовши через міксери, кроссчейн-мости та позабіржових дилерів. Лише 9,8% опинилися на ідентифікованих гаманцях. Із них вдалося заморозити або повернути лише 5,3% від загального обсягу — це приблизно $75,5 млн. Для порівняння: роком раніше Чжоу оцінював частку відстежуваних активів у 68,6%, що наочно демонструє, наскільки швидко та ефективно діють професійні відмивачі.
Криптовалюта як нове джерело доходу Пхеньяна
Викрадені криптовалюти стали для КНДР самостійним і значним джерелом доходів. За оцінкою Bloomberg Economics, у період із 2022 по 2025 рік країна отримала з-за кордону до $22 млрд — майже в чотири рази більше, ніж за попередні чотири роки. Цей розрахунок ґрунтується на даних торгової статистики, розвідувальних відомостях і незалежних дослідженнях.
Основні доходи Пхеньяну забезпечили військово-технічні поставки з Росії, однак Кім Чен Ин активно нарощував й інші канали. За даними TRM Labs, частка північнокорейських хакерів у світових криптокрадіжках зросла з 30% у 2017 році до поточних 70%. Відмиванням займаються китайські злочинні групи, надаючи за комісію офшорні рахунки, повідомив слідчий TRM Labs Нік Карлсен.
«Абсурдно, що в КНДР є доступ до таких грошей», — заявив він, запропонувавши США систему винагород за розкриття крадіжок.
Отримані кошти, імовірно, йдуть на ядерну програму. У Bloomberg вважають, що через десять років арсенал КНДР може наздогнати французький. При цьому точність підрахунків обмежена — країна не публікує статистику, приховує угоди, а частина виручки осідає за кордоном через відсутність доступу до банківської системи.
Нагадаємо, на початку серпня грецький спеціаліст із кібербезпеки Вангеліс Стікас виявив ознаки проникнення пов'язаних із Північною Кореєю хакерів у системи 1640 організацій із 57 країн. Раніше аналітики CertiK також зазначили, що зловмисники з КНДР перетворили крадіжку криптовалют на масштабну державну операцію з власною інфраструктурою відмивання коштів і мережею IT-агентів.
Мій аналіз: Позов Bybit — це не просто спроба повернути гроші, а стратегічний крок, який може створити юридичний прецедент для всієї індустрії. Однак реалістична оцінка показує, що повернути вдасться лише малу частину коштів. Важливішим тут є сигнал для інших бірж і регуляторів: необхідно активніше впроваджувати інструменти відстеження та блокування активів на ранніх етапах, поки вони ще не пройшли через складні схеми відмивання. Інакше ми спостерігатимемо, як державні хакери продовжують безкарно збагачуватися за рахунок криптоекосистеми.