У липні 2026 року обсяг готівкових грошей в обігу в Росії зріс до 643 млрд рублів, тоді як у червні цей показник становив 450 млрд рублів. Такий різкий стрибок — майже на 43% за місяць — відбувається в момент, коли держава активно готує ґрунт для впровадження цифрового рубля. Питання про те, як переконати населення та бізнес перейти на нову форму національної валюти, стає дедалі гострішим.

Чому росіяни все частіше обирають кеш

Аналіз показує, що ключових драйверів зростання попиту на готівку два. По-перше, це частіші збої в роботі мобільного інтернету. Коли зв'язок зникає, звичні сценарії безготівкової оплати — від банківських карток до QR-кодів — стають марними. Підприємці, особливо в малому бізнесі, стикаються з ситуацією, коли термінал у магазині втрачає з'єднання, і єдиним способом завершити угоду залишаються паперові гроші.

По-друге, з 2026 року набули чинності нові податкові правила: послуги еквайрингу оподатковуються ПДВ за ставкою 22%, що зробило прийом безготівкових платежів помітно дорожчим. Для багатьох невеликих торгових точок це стало додатковим стимулом повернутися до роботи з готівкою.

Тут також простежується глибинний фактор — падіння довіри до банківської системи. Зниження ставок за депозитами робить зберігання коштів на рахунках менш привабливим, і частина заощаджень фізично перетікає в готівку або навіть у криптовалюти, які розглядаються як захист від інфляції.

Приховані витрати кешу

Перехід у готівку — це не безкоштовне рішення. Для бізнесу зростання частки кешу у виручці автоматично збільшує витрати на інкасацію: зберігання, перерахунок і перевезення паперових грошей обходяться в 0,5%–2% від обороту. Більше того, різке збільшення готівкових розрахунків може спровокувати спрацювання банківських тригерів за 115-ФЗ, що призведе до блокування рахунків і додаткових перевірок з боку ФНС.

Для громадян ризики не менш відчутні. Готівку можна втратити або позбутися її при крадіжці — і на відміну від картки чи цифрового гаманця, повернути її неможливо. Гроші «під подушкою» не приносять доходу та знецінюються під впливом інфляції. Великі покупки, такі як нерухомість або автомобіль, за готівку викликають підозри у Росфінмоніторингу, і громадянину доведеться доводити законність походження коштів. Кешбек, програми лояльності та знижки від банків доступні лише при безготівковій оплаті.

Стратегія впровадження цифрового рубля

Механізм просування цифрового рубля, судячи з усього, будуватиметься на двох стовпах: примусі та вигоді.

Примус — це обов'язковий прийом: торгово-сервісні підприємства зобов'яжуть приймати цифровий рубль, спочатку великий рітейл, потім середній і малий бізнес. Крім того, бюджетні виплати — пенсії, допомоги, зарплати держслужбовців — почнуть частково або повністю переводити на платформу цифрового рубля. Це зробить розрахунки абсолютно прозорими для ФНС, що суттєво ускладнить приховування доходів.

Вигода — це економіка операцій. Комісія за еквайринг цифрового рубля законодавчо зафіксована на рівні не більше 0,3%, що значно нижче комерційного еквайрингу з ПДВ 22%. Для бізнесу це робить цифрову валюту вигіднішою за готівку, враховуючи витрати на інкасацію. Для громадян перекази та платежі в цифрових рублях залишаться повністю безкоштовними та без лімітів, на відміну від СБП з його обмеженнями.

Окремий аргумент — смарт-контракти. Забарвлення грошей гарантує безпеку угод, наприклад, при купівлі нерухомості або автомобіля, виключаючи ризик обману з боку продавця.

Спірний момент — зв'язок. Центробанк активно розробляє технологію офлайн-оплати цифровим рублем, яка дозволить розраховуватися навіть при збоях мобільного інтернету. Однак скептики вважають, що проблема залишиться колишньою, а єдиним реально працюючим інструментом залишаться «білі списки» — переліки значущих сервісів, які працюватимуть у пріоритетному порядку.

Висновки

Зростання готівки — це вимушена реакція на середовище, а не усвідомлений вибір громадян. І держава явно не має наміру чекати, поки ситуація зміниться сама собою: зниження частки кешу досягатиметься через цілеспрямовані дії. Розбіжності в оцінках експертів стосуються лише методів — хтось робить ставку на технічні рішення, хтось на адміністративні важелі.

Мій погляд: успіх цифрового рубля залежатиме не від сили примусу, а від того, чи зможе він запропонувати реальне покращення користувацького досвіду порівняно з готівкою та традиційними банківськими сервісами. Якщо офлайн-режим запрацює надійно, а комісії залишаться мінімальними, цифровий рубль може стати не просто альтернативою, а бажаним інструментом. В іншому випадку ми ризикуємо отримати ще один формальний платіжний канал, який населення буде оминати.