Експорт Китаю злетів на 23,9%: ІІ-чіпи стали новим локомотивом економіки
Китайський експорт у липні продемонстрував вражаюче зростання на 23,9% у річному обчисленні, суттєво перевищивши консенсус-прогнози аналітиків. Ключовим драйвером цього сплеску став ажіотажний світовий попит на напівпровідники та високотехнологічну продукцію, особливо на тлі активного будівництва інфраструктури для систем штучного інтелекту (ШІ).
Настільки потужна динаміка дозволяє другій економіці світу впевнено тримати удар в умовах торговельної турбулентності, що зберігається. Однак за цими цифрами ховається цікавий парадокс: експортні фабрики працюють на повну потужність, тоді як внутрішнє споживання в країні залишається млявим, що вказує на зростаючий дисбаланс в економічній моделі.
Технологічний ренесанс як основа зростання
Липневий показник у 23,9% виявився вищим як за прогноз у 22,2%, який очікували опитані мною колеги-економісти, так і за медіанну оцінку в 23%. Важливо зазначити, що, попри вражаючу цифру, темпи зростання все ж сповільнилися порівняно з червневим максимумом у 27%, який став рекордним з жовтня 2021 року.
Імпорт також показав впевнену динаміку, додавши 27,5% за місяць. Торговельний профіцит Китаю досяг $112,5 млрд, що перевершило ринкові очікування в $107 млрд, хоча й поступилося червневому рівню в $125,6 млрд.
Основний внесок у цей успіх зробили саме напівпровідники. Експорт інтегральних схем з Китаю практично подвоївся за останні сім місяців, а поставки чипів у липні злетіли на 117% порівняно з торішнім рівнем. Механічна та електротехнічна продукція забезпечила понад 60% усього експорту за вказаний період. Особливо виділяються поставки електромобілів, літієвих акумуляторів та обладнання для вітроенергетики. Крім того, фіксується стрімке зростання попиту на промислових роботів і 3D-принтери.
Ціновий фактор і приховані ризики
Однак не варто тішити себе ілюзіями: зростання експорту зумовлене не лише збільшенням фізичних обсягів відвантаження. Ціни також відіграли значну роль. Окремі позиції подорожчали до 700% через гострий дефіцит чипів та електроніки. Дорожча нафта та стрибок цін на дорогоцінні метали додатково роздули грошову оцінку торгівлі, хоча реальні обсяги зростали набагато повільніше.
Зовнішні показники маскують внутрішні проблеми. Економіка Китаю зросла лише на 4,3% у другому кварталі — це найслабший темп з кінця 2022 року. Роздрібні продажі в червні додали лише 1%, а споживчий попит залишається пригніченим.
Мій аналіз: Китай явно робить ставку на технологічний експорт як на головний локомотив зростання, і поки що ця стратегія приносить плоди. Однак для криптоіндустрії та глобальних ринків це подвійний сигнал: з одного боку, зміцнення напівпровідникового сектору знижує ризики перебоїв у поставках обладнання для майнінгу, з іншого — дисбаланс між зовнішнім і внутрішнім попитом, що зберігається, може призвести до нових валютних і торговельних коливань, які завжди болісно позначаються на ризикових активах.