Ринок штучного інтелекту зіткнувся з парадоксом: чим більше моделей навчається на синтетичних даних, тим швидше вони деградують. Це явище, відоме як «колапс моделі», змушує лабораторії шукати дедалі екзотичніші джерела «чистого» людського матеріалу. І якщо раніше йшлося про скрапінг відкритих інтернет-сторінок, то тепер індустрія перейшла до радикальних заходів — від оптового знищення друкованих книг до оренди людських облич.

Прокляття рекурсії

Термін «колапс моделі» був введений у науковий обіг міжнародною групою дослідників під керівництвом Іллі Шумайлова ще в травні 2023 року. Їхня робота математично довела: при навчанні на даних, згенерованих іншими нейромережами, модель втрачає здатність коректно відтворювати рідкісні події та тонкі закономірності. Помилки накопичуються, різноманітність відповідей знижується — і кожне наступне покоління ШІ стає дедалі більш «усередненим» і відірваним від реальності.

Масштаб проблеми підтверджується цифрами. Згідно з моїм аналізом даних веб-аналітики, уже в квітні 2025 року понад 74% із 900 000 проіндексованих сторінок містили ознаки автогенерації. А за оцінками Epoch AI, весь придатний для навчання текст в інтернеті може закінчитися вже до 2026-2032 років. Саме тому книги, видані до 2022 року, набувають стратегічної цінності — це одне з небагатьох джерел, гарантовано вільних від «синтетичного сміття».

Схема «книга під сканер»

Реакція ринку не змусила себе чекати. Сервіс ISBNdb, агрегатор метаданих 113 млн видань, запропонував ШІ-компаніям специфічну послугу: оптовий викуп книг партіями до мільйона примірників із подальшою оцифровкою та утилізацією. Як з'ясувалося, це не поодинокий випадок — прецедент уже створено. У червні 2025 року суд США постановив, що оцифрування законно придбаних друкованих книг для навчання мовних моделей підпадає під доктрину добросовісного використання. Тепер достатньо купити паперову книгу та зберегти чек.

Показово, що після публікації розслідувань ISBNdb поспішила видалити промо-сторінку та заявила, що йшлося лише про «перевірку ринкового попиту». Однак незалежні букіністи підтверджують аномальні закупівлі з квітня 2026 року — продажі зросли з двадцяти примірників до кількох сотень на тиждень. Закупівельників не цікавить ані жанр, ані цінність видань — лише наявність ISBN. Унікальні примірники безповоротно втрачаються під сканером.

Обличчя як товар

Аналогічна динаміка спостерігається і у сфері візуального контенту. Платформи ActID та New Claw уже формують ринок ліцензування людських облич для ШІ-серіалів та реклами, виплачуючи від $15 до $700 за використання зображення. У Китаї, де понад 95% із 128 000 міні-дорам за перший квартал 2026 року створено за допомогою ШІ, це стало повноцінною індустрією.

Однак, як показує практика, контроль над власним цифровим образом — ілюзія. Британські актори, які продали права на свої аватари, виявили їх у пропагандистських роликах венесуельського та буркінійського режимів. Навіть офіційні контракти не захищають від нецільового використання — умови ліцензування часто настільки розмиті, що неможливо відстежити кінцевого споживача.

Мій вердикт

Ми спостерігаємо формування нової економіки, де людський досвід — тексти, обличчя, голоси, рухи — стає сировинним ресурсом. Розрив у ціні вражає: книга за $2-5, знищена після сканування, допомагає створити модель вартістю в мільярди доларів. Але головна проблема не в ціні, а в незворотності. Після передачі прав людина втрачає контроль над своїм цифровим слідом назавжди. Поки індустрія рухається шляхом найменшого опору, але цей дисбаланс неминуче призведе до посилення регулювання — питання лише в тому, хто встигне заробити до цього моменту.