Амбітний проєкт із виробництва чипів Terafab нарешті набув конкретних обрисів. 6 серпня стало відомо, що майданчик розміститься в техаському окрузі Граймс, а початковий обсяг інвестицій становитиме $16,8 млрд. Це рішення, озвучене особисто Ілоном Маском, знаменує стратегічний поворот для обох компаній — від споживання чипів до їх самостійного виробництва.

Масштаб вражає уяву: виробничий комплекс займе 9,3 млн квадратних метрів, об'єднавши під одним дахом випуск, пакування та тестування напівпровідників. Для місцевих мешканців це щонайменше 3000 нових робочих місць. Але головне — не площа, а спеціалізація. Йдеться не про масові споживчі чипи, а про два ключові напрями: периферійні обчислення для роботів Tesla Optimus і роботаксі Cybercab, а також високопродуктивні рішення для орбітальних дата-центрів SpaceX.

Вибір локації — водосховище Гіббонс-Крік — виглядає прагматичним: компанія бере на себе зобов'язання використовувати виключно цю водойму, не зачіпаючи підземні джерела. Це важливий крок для зняття екологічних претензій.

Юридичні нюанси та стратегічні ризики

Однак не все так однозначно. У проспекті до IPO SpaceX проєкт описано як «загальну рамку» без будь-яких обов'язкових домовленостей між SpaceX і Tesla. Це означає, що розподіл прав на інтелектуальну власність не закріплено, і будь-яка зі сторін може вийти з проєкту будь-якої миті. Такий підхід викликає питання щодо довгострокової стійкості ініціативи, попри участь Intel, яка, щоправда, поки не конкретизована.

Фінансова динаміка теж примітна: спочатку Маск називав цифру $25 млрд, але зараз йдеться про $16,8 млрд для першої фази. При цьому раніше SpaceX допускала, що загальні витрати можуть сягнути $119 млрд. Очевидно, що проєкт масштабуватиметься поетапно, і поточні вкладення — лише розминка перед гігантськими капітальними витратами.

Контекст: гонка за ШІ-інфраструктурою

Рішення про будівництво Terafab збіглося з різким зростанням витрат SpaceX на обчислювальну інфраструктуру. У другому кварталі капітальні витрати підскочили в шість разів у річному вимірі, досягнувши $18,37 млрд, з яких $15,83 млрд пішли на ШІ-напрям. Маск прогнозує збільшення власних потужностей до 10 ГВт до кінця 2027 року — це серйозна заявка на лідерство у ШІ-обчисленнях.

Показово, що паралельно SpaceX уклала партнерство з Nvidia для оснащення супутників Starmind AI1 графічними процесорами Rubin і CPU Vera. Маск прямо заявив, що ШІ-інфраструктура будуватиметься виключно на обладнанні Nvidia. Це виглядає як тимчасовий захід: власні чипи Terafab, очевидно, мають з часом замінити або доповнити зовнішні закупівлі.

Податкові пільги та невдоволення мешканців

Проєкт уже зіткнувся з бюрократичними та соціальними перешкодами. Округ Граймс затвердив повне звільнення від податку на майно до 2036 року в обмін на фіксовані платежі — $10 млн одноразово та $20 млн щорічно. Однак після публікації документів виявилася розбіжність: SpaceX заявляла про інвестиції в $55 млрд, а договір фіксував лише $5 млрд до 2030 року та 1800 робочих місць до 2035-го.

Юрист компанії спробував згладити гострі кути, запропонувавши альтернативний розрахунок ефективної податкової знижки в 78% та загальний обсяг виплат округу в $710 млн за 35 років. Але невдоволення місцевих мешканців зрозуміле: вони побоюються навантаження на енергосистему, водоспоживання та непрозорості угод. Компанія обіцяє побудувати власні газові електростанції та працювати за замкнутим водним циклом — подивимося, наскільки ці обіцянки будуть виконані.

Мій аналіз: Terafab — це не просто завод, а спроба Маска створити вертикально інтегровану ШІ-імперію, незалежну від зовнішніх постачальників. Однак відсутність твердих юридичних зобов'язань між SpaceX і Tesla — тривожний сигнал. У світі, де напівпровідникова гонка вже призвела до дефіциту та геополітичних конфліктів, такий проєкт може стати або проривом, або дорогим експериментом. Стежити за розвитком подій буде вкрай цікаво.