Індустрія штучного інтелекту скуповує книги та обличчя: чому машинам досі потрібні люди

Поки ІІ-лабораторії звітують про прогрес у навчанні моделей, на задньому плані розгортається гонка за ресурсом, який неможливо синтезувати. Йдеться про «чисті» дані, створені людиною. І попит на них набуває дедалі химерніших форм — від оптової скупівлі друкованих книг з подальшою утилізацією до оренди людських облич для цифрових аватарів.
Сервіс ISBNdb, який володіє метаданими 113 млн видань, запропонував ІІ-компаніям специфічну послугу: закупівлю книг партіями до мільйона примірників з подальшою оцифровкою. Коли схема стала надбанням громадськості, компанія поспішила видалити промо-сторінку та заявила, що йшлося лише про «перевірку ринкового попиту». У паралельному сегменті платформи ActID і New Claw уже платять людям від $15 до $700 за право використовувати їхні обличчя як основу для персонажів ІІ-серіалів.
Колапс моделі: коли ІІ починає пожирати сам себе
Феномен, відомий як «колапс моделі», — це деградація ІІ-системи, яка навчається на даних, згенерованих іншими нейромережами. З кожним циклом результат стає дедалі більш усередненим і втрачає зв'язок із реальністю. Термін формалізувала міжнародна група дослідників під керівництвом Іллі Шумайлова у травні 2023 року, математично довівши, що при підмішуванні синтетичних даних моделі спочатку втрачають здатність відтворювати рідкісні події, а потім накопичують помилки.
Масштаб проблеми очевидний. У квітні 2025 року дослідники Ahrefs перевірили 900 000 нових індексованих сторінок у Google — понад 74% мали ознаки автогенерації. За оцінкою Epoch AI, весь придатний для навчання текст в інтернеті може закінчитися до 2032 року. Тому книги, видані до 2022 року, стали золотим активом: вони гарантовано вільні від синтетичного сміття та «отруєних» даних.
Окремо варто відзначити судовий прецедент червня 2025 року, коли суддя Вільям Алсуп постановив, що оцифрування законно придбаних друкованих книг для навчання мовних моделей підпадає під доктрину добросовісного використання. Це рішення відкрило шлюзи: тепер достатньо зберегти чек на паперову книгу, щоб документально підтвердити походження даних.
Обличчя як товар: нова економіка цифрових аватарів
Ринок ІІ-контенту в Китаї демонструє вибухове зростання. Понад 95% із 128 000 ІІ-мінідорам, випущених за перші три місяці 2026 року, створені з використанням штучного інтелекту. Платформи на кшталт ActID і New Claw перетворили оренду зовнішності на повноцінний бізнес: від $15 до $700 за ліцензування зображення, з комісією платформи у 10%.
Однак контроль над використанням цифрових клонів залишається крихким. Показовими є випадки британських громадян, які продали права на свої аватари стартапу Synthesia, чиї цифрові двійники потім «знялися» у пропагандистських роликах, що підтримують диктаторів Венесуели та Буркіна-Фасо. Профспілка Equity уже домагається законодавчої заборони на передачу неконтрольованих прав на цифрову зовнішність.
Схема всюди однакова: тексти, обличчя, голоси, рухи — усе це стає сировиною для ІІ. Раніше дані брали без дозволу, тепер за них платять. Але суть угоди не змінюється: актив безповоротно йде з-під контролю власника, просто тепер із квитанцією.
Мій коментар: Індустрія ІІ стоїть перед фундаментальним парадоксом: чим більше моделей навчається на синтетичних даних, тим швидше вони деградують, і тим ціннішими стають «людські» дані. Але ринок цих даних стихійний і юридично незрілий. Поки не буде створено прозору систему ліцензування з чіткими обмеженнями контексту використання, ми спостерігатимемо дедалі нові скандали з втратою контролю над цифровими копіями особистості. Це системний ризик, який індустрія воліє ігнорувати.